Джулія Новеллі – італійка; скориставшись вибухом, як і Іван, вона втікає з табору. В юності вона жила в багатій родині, отримала гарну освіту, її батько був комерсантом, директором фірми, хотів її одружити з синьйором Дзангаріні. Та Джулія втекла з коханим хлопцем Маріо Наполіо, який загинув. Вона мала атифашистські погляди, потрапила в концтабір. Незважаючи на винятково складні обставини, у які потрапила дівчина — полон,— не втратила життєвого оптимізму, завзята, смілива, одчайдушна.
Іван-звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білорусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. Він вразливий, терплячий, сильний духом. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині).
начать сочинение можно с того, что для у каждого человека есть свои требования к власти и идеальный и справедливый правитель для каждого свой. можно рассмотреть правителя, как справедливого для всех, но при этом всё равно он не будет устраивать каждого. например у страны или государства хороший мировой статус, но какими способами этого достиг правитель, неизвестно или известно, но оказывается что не для всех приемлемым путём. тем не менее некоторым людям в таком государстве хорошо живётся, а некоторым плохо, значит правитель плохой? не совсем, поскольку во все времена были и те и другие люди. при этом стоит учитывать тот факт, что во власти абсолютно "хороших" людей не бывает. есть правители которые руководствуются реальному развитию своего народа, а есть те, которые забивают на население и их интересуют только деньги. из всего этого делаем вывод, что понятие идеального правителя неоднозначно и что действия для такого правления зависят не только от самого главы государства , но и от простого народа.