Прометей — титан, сын Япета и океаниды Азии, брат Атланта и Эпиметея, отец Девкалиона. В мифах выступает как богоборец и защитник людей.
После победы богов над титанами Прометей стал на сторону людей, когда они захотели уменьшить жертвы богам. Чтобы обмануть Зевса, Прометей предложил ему самому выбрать, какую часть убитого животного люди должны отдавать богам, а какую оставлять себе. Разрубив тушу быка на куски, Прометей сложил из них две кучи: в одну пошло все сьедобное мясо, прикрытое сверху шкурой и желудком животного, в другую — кости, скрытые кусками жира. Зевс, польстившись на жир, выбрал последнюю
Более поздние предания приписывают Прометею не только похищение огня с неба, но и человеческого рода от гибели: Зевс намеревался уничтожить не знавшее никаких наук человечество, но Прометей научил людей различным искусствам: зодчеству, мореплаванию, медицине, чтению, письму и т.п. Другие легенды сообщают, что Прометей сотворил людей из земли и вдохнул в них жизнь, и людей от потопа, научив, как построить корабль. В Афинах Прометей почитался наравне с Афиной и Гефестом.
Охранять леса, рощи, сады - зеленое богатство нашей страны заклинает нас известный украинский писатель Евгений Гуцало. Многие произведения он посвятил природе.
Его рассказ «Лось» наталкивает на размышления о добре и зле. В лесу живет могущественный лось. У него много врагов: медведь, рысь, волк, а иногда и люди. Таким человеком в рассказе изображен дядя Шпичак. Авторский осуждение жадности, жестокости Шпичака ощутимо в его портретной характеристике: "круглое, как пидпалок, лицо", в поведении. Когда случилась беда-дети лося, а дядя Шпичак, «присев в выемку", насмехался над ними. Затем дети переживали, боялись пропустить момент, "когда лось шелохнется", а "Шпичак обошел вокруг убитого зверя и носком ткнул его между рога" лося, мальчики руководствовались благородными чувствами, желанием несчастному животному, а Шпичак, глухой и равнодушный ко всему прекрасному, стремился только наживы.
Смелые ребята совершили настоящий героический поступок. Они, хоть и малые, но решительные. Маленькие герои не побоялись рубить "неверную лед», не испугались угроз дяди, а "отправились в заповедник, чтобы заявить охране». Шип же испугался, «его как-то типнуло", когда он понял, что придется отвечать за совершенное преступление. Только презрение и сразу можно чувствовать к этому браконьера, этой бездушной человека. А какой охватывает ужас, когда читаешь описание лося, подкошенного пулей: "Голова лежала так, будто он прислушался к земле, далеко еще весна, скоро придет, а рога росли при самом снега, что странный кустик, который все-таки надеялся зазеленеть , укрывшись листьями ".
Следовательно, сохранение фауны и флоры родного края зависит от человека, его совести. Отношение человека к природе - это мерило человеческой морали. Настоящая любовь к родной земле должна быть не только созерцательной, но и активной, действенной, направленной на защиту и приумножение богатства родного края.
Ромео Монтеккі – головний герой трагедії У. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», романтичний, закоханий юнак, представник знатного сімейства у Вероні. Сім’я Монтеккі тривалий час ворогує з іншого шанованою в місті родиною – Капулетті. Ромео і Джульєтта стають жертвами цієї багаторічної ворожнечі. Герой постає перед читачем в самому початку твору наївним юнаком, який гуляє весь час з друзями та закоханий в якусь безглузду красуню по імені Розалінда. Друзі помічають, що це надумана любов і часто йому про це говорять. Він сам собі придумав образ, підніс у своїх очах, а діставши свій предмет поклоніння, бажає вирости в очах друзів і в своїх власних. Такий Ромео до зустрічі з чотирнадцятирічною Джульєттою Капулетті – дочкою заклятого ворога його сім’ї. Любов до Джульєтти зовсім інша. Це не пусте захоплення, а справжнє почуття, яке перетворило його з легковажного молодика в дорослу, серйозну людину.
Ця любов повністю перетворює його світовідчуття і підносить над дійсністю. Від природи Ромео наділений чуйним серцем. Намагаючись проникнути на свято до Капулетті, він заздалегідь передчуває якусь приховану біду. dovidka.biz.ua Як він не намагався боротися з долею, а почуття взяли гору. Вбиваючи в смертельній сутичці Тибальта, він розуміє, що губить не тільки його, а й себе. Також, в цій бійці гине кращий друг Ромео – Меркуціо. Коли його починають розшукувати у Вероні, щоб помститися, він їде до Мантуї, але почувши про те, що Джульєтта випила отруту, раптово повертається. Він вирішує також прийняти отруту, щоб спочивати поруч з коханою. Збожеволівши від горя, він перед смертю вбиває ні в чому неповинного Паріса, якого обіцяли в женихи Джульєтті. Автор барвисто малює трагічний шлях життя цього героя. Незважаючи ні на що, симпатії читачів на його боці. Однак з твору стає ясно, наскільки згубними бувають пристрасті і як вони можуть взяти верх навіть над такою світлою душею, як Ромео.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/harakteristika-romeo
Объяснение:
Ім’я: Ромео Монтеккі
Походження :представник знатного сімейства у Вероні
На початку твору наївний юнак, який гуляє весь час з друзями та закоханий в якусь безглузду красуню Розалінду
Після зустрічі з Джульєттою справжнє почуття перетворило його з легковажного молодика в дорослу серйозну людину
Вчинки: вбиває Тибальта, Париса; випиває отруту, щоб бути разом з Джульєттою
Риси характеру Ромео: чуйний, здатний на справжні почуття