Серед найкращих п'єс, що поєднують матеріал, узятий з українського життя, патріотизм, здорові народні ідеали та літературно-драматичну майстерність, глибину висновків, уміння бачити загальноісторичний сенс подій, що відбуваються в Україні, п'єса І. Карпенка-Карого "Хазяїн" посідає не останнє місце.
Персонажі п'єси—сім'я, помічники, знайомі, що оточують головного героя Терентія Пузиря. Драматург групує події і будує сюжет так, що на наших очах обертається "хазяйське колесо", об'єднуючи всіх навколо з однією метою — накопичення. Рушійною силою є сам хазяїн, який вибився у мільйонери, віддавши для цього все — душу, тіло, зв'язки з рідними, родинні та товариські почуття. Це один із своєрідних характерів, які з'являються в українському селі тоді, коли традиції порушено, народні ідеали втрачено, а чесноти, якими пишалися предки, поступилися місцем грошам.
Заради грошей дозволено все. Закони людські та юридичні відступають назад, бо людина бере у супутники один закон: "Аби бариш, то все можна!" Почавши з добування грошей, бо все нібито свідчить про те, що саме в них щастя, герой непомітно підкоряє життя своє та своєї родини саме процесу примноження капіталу. Він не може твердо та розумно оцінити свої дії. Раніше були у літературі герої, які не соромилися нічого, аби добути грошей, та за цим було щось інше: гроші були потрібні, щоб одружитися, посісти пристойне місце у суспільстві, досягти менш шляхетних цілей. А Карпенко-Карий бачить, що з'явилися інші герої, для яких гроші — не засіб, а самоціль. І сам Пузир, і родина живуть у злиднях, багатій-мільйонер ходить у кожусі, що вже тхне, як купа гною, його одежина — латка на латці. Він не може й помислити, що гроші можна віддати за те, що не принесе баришу.
У загальних рисах історія викупу Тараса Шевченка з кріпацтва відома всім. Однак значення цієї події у його житті таке велике, що для шанувальників творчости Кобзаря цікава кожна її подробиця. На жаль, не всі ці подробиці відомі, а ті про які знаємо, не завжди однозначно тлумачаться дослідниками. І нині не до кінця з’ясовано чимало питань. Хто саме був ініціятором викупу Шевченка з кріпацької неволі? Що спонукало людей взятися за цю справу? Кому першому прийшла думка про лотерею? Де, коли і хто її проводив? Хто брав участь у лотереї (чи лотереях)? Коли було завершено портрет Жуковського і чи потрапив він до особи, яка його виграла? Де нині зберігається оригінал портрета та копія з нього?
наше життя дуже насичена річ: ми маємо дуже багато контактів, пригод, зустрічей і таке інше. також все життя ми навчаємось, ми навчаємось бути людиною. і це найголовніше.а що ж таке «моральні цінності» і з чим їх їдять? моральні цінності ми починаємо збирати з самого дитинства: нас вчать, що треба поважати старших, нас вчать, що треба поступатися місцем у міському транспорті і таке інше. це для нас як аксіома, яку не треба доводити. ми знаємо, що це так і по-іншому бути не може. зі зростанням, кількість цінностей збільшується, ми починаємо розуміти набагато більше речей у цьому світі. але у кожної людини «набір» цих цінностей дуже індивідуальний. це залежить від виховання, навколишнього середовища та ряду інших речей.для мене цінності, які були дані мені в дитинстві – це , фортеці мого характеру. так, саме фортеці, бо характер у мене досить складний, але я вважаю, що він не спотворений різними чинниками. і от з кожним роком я поступово накладав на цей нові шари цінностей, які і мені тримати свою фортецю у цілості, які заважають «лже-цінностям» проникнути у мої стіни та зруйнувати її з середини. і зараз моя фортеця активно будується, бо нові «цеглини» постійно підвозить моє життя, стикаючись з різними навколишніми проблемами та невдачами. і я впевнений, що не дивлячись ні на що, навіть якщо моя фортеця впаде, той , що був закладений в дитинстві буде стояти вічно і у мене завжди буде шанс відбудувати свою фортецю знову.