Відповідь:
Поема відомого українського поета Миколи Вороного «Євшан-зілля» розповідає про цікаві сторінки історії України, які стосуються княжої доби, про долю половецького юнака, який забув свою Батьківщину, потрапивши у полон.
Така біда, як неволя, полон, а то й просто необхідність жити в чижих краях, не обходила українців багато століть. У полон до ворога вони потрапляли, захищаючи рідну землю або приймаючи участь у визвольних воєнних походах. Довгий час наш народ поневолювали під час набігів кримські татари, турки та інші вороги. Вони плюндрували нашу землю, брали у полон чоловіків, забирали в неволю дітей та жінок. Діти, які росли на чужині, часто забували свою Батьківщину, а інколи навіть ставали воїнами у ворожому українцям війську.
Хоча в поемі М. Вороного «Євшан-зілля» мова йдеться про події давно минулих часів, але тема та ідея цього поетичного твору перегукуються з сучасністю. Адже українці були змушені розлучатися зі своєю Батьківщиною не тільки у часи Київської Русі.
За сюжетом поеми юнакові-половцю про рідну Україну нагадало Євшан-зілля, чарівна степова рослина. Нам добре відомо, що українці, які ставали вигнанцями не за своєї воли, які надовго покидали рідну землю, у важку і далеку, а часом і смертельно небезпечну дорогу брали з собою якусь річ, яка б могла їм нагадувати про Батьківщину. Частіш усього це були вишивані сорочки і рушники, насіння барвінку або чорнобривців, а то й просто жменьку рідної землі, завернуту у хустинку. Та у юнака, який ще в дитинстві потрапив у полон до половців, усього цього не було. Але спляче серце юного половецького невільника усе ж проснулося, причому розбудила його тоненька гілочка звичайної степової трави, якої так багато в рідних українських степах.
Закінчується поема М. Вороного оптимістично: юнак, який вже вважався сином половецького хана, згадує рідну Україну і вирушає в далеку дорогу, в темну ніч, ярами та бараками невтомно простуючи до рідного степу разом зі старим мудрим віщуном.
Українська історія, на жаль, завжди складалася так, що з-за кордону до своїх батьків і дідів їх нащадки не завжди могли повернутися. Тільки за часи незалежності українці, які волею долі опинилися на чужині, отримали можливість повернутися до рідного краю чи хоча б навідатися до України і побачити землю своїх предків. Довгі роки живучи на чужині, вони змогли зберегти пам'ять про Батьківщину, зберегти українські традиції і мову. Я думаю, що нам треба повчитися у таких людей, щоб не стати схожими на половецького юнака, пам'ять про рідну землю якому повернуло лише чарівне зілля.
Пояснення:
Не нужно все писать, только вибери
ответ:У творі “Позолочена рибка” авторка піднімає важливі проблеми – анорексії, заробітчанства, втрати близьких. Головна думка цього твору, насамперед, у виборі цінностей. Найціннішиме для кожного з нас – життя. Не матеріальні речі: робота, квартира, одяг, машина, а життя. Наше та наших близьких. “Позолочена рибка” сюжет Аліція мешкає з мамою, яка зайнята переважно роботою, і часто «тікає» туди від проблем та материнської відповідальності. Батьки Аліції – розлучені, а її тато навіть знову одружився. Тому в Аліції була ще й мачуха Міс Літа та зведений брат Фридерик. Вона переживає розлучення своїх батьків, руйнування родини, конфлікти з однокласниками. У своєму оточенні Аліція зіштовхується із проблемами анорексії, наркотиків. А ще в її душі зароджується щось нове, досі їй не відоме – перше кохання. На канікулах дівчинка відвідує дідуся з бабусею, які живуть в селі з восьмилітньою коровою Фризунею, яку всі вважають кращою в селі. У старшого покоління Аліція вчиться любити, дарувати тепло і займається улюбленим фотографуванням. В селі вона знайомиться з Робертом, – талановитим музикантом, матір якого померла, а тато почав зловживати спиртним після втрати дружини. Роберт та Аліція закохуються, а кохання робить їх дорослими. Побачивши дівчину, Роберт відчуває, що це його доля. Він стає зрілою людиною, яка не тільки мріє, але й бореться за своє чисте почуття. Аліція також з розгубленої дівчинки перетворюється на дівчину, яка готова долати різні життєві перешкоди. Але скоро Аліція має розлучитися з коханим. Щоб купити омріяну скрипку, Роберт їде до Німеччини збирати огірки. Життя підносить Аліції ще один удар – захворів невиліковною хворобою її зведений брат Фридерик і через деякий час помер. Ця події змушує Аліцію подорослішати. На Аліцію чекає складне випробування — підтримка маленького Фридерика та його мами, Міс Літа, яку вона досі не надто любила… Вона розуміє, що люди не всесильні, і навіть позолочена рибка, яку вона купує, аби втішити братика, не здійснить чуда. А другу Аліції Роберту щастить. Роботодавець-німець морально підтримує Роберта, навіть допомагає заробити йому на скрипку, той виграє конкурс і йде навчатися у Відень.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pozolochena-rybka-analiz/
Объяснение:
ответ:В) у мальчика есть желание трудиться