что, я не особо поняла вопрос
Объяснение:
оаоататататла
Раскольников - бывший студент юридического факультета из Санкт-Петербурга, который вынужден бросить университет из-за нехватки средств. Он живет крайне бедно. Он решил убить одну старуху, титульного советника, дав интересные деньги. Старуха глупая, глухая, больная, жадная, увлекается огромным интересом, зла и ловит возраст кого-то другого, мучая свою младшую сестру своей работой. Она ничего не стоит, почему она жива? Она хороша для кого-нибудь? Это дает в четыре раза меньше, чем стоимость вещи, и занимает пять и даже семь процентов в месяц.
Однако он не осмеливается совершить преступление, пока не получит письмо от своей матери, в котором он рассказывает о предстоящем браке своей сестры с неким г-ном Лужиным. Понимая, что сестра не любит своего будущего мужа, но жертвует собой ради благополучия семьи и, по большей части, ради самого Раскольникова, он изменяет квартире старушки, убивает и ворует ее, убивая случайного свидетеля в той же квартире.
Имея свою собственную теорию о том, что люди делятся на людей, плывущих по течению, и таких людей, как Наполеон, которые имеют право на все, Раскольников считает себя второй категорией до убийства; однако после убийства он обнаруживает, что он полностью связан с первым.
Відповідь:Людина" — багатозначне слово. Воно позначає одну з істот на землі і водночас має піднесене значення всього загалу якостей і почуттів, які повинна мати в собі ця істота. У такому випадку це слово пишуть з великої букви — Людина...
Що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися Людиною? Одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь: "Що потрібно? Нічого! Я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина. А з великої букви чи з малої — неважливо. Яка різниця?" Відповімо: різниця дуже велика. Пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на Землі, але вони не можуть називатися людьми. Від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, і навіть не розвинений інтелект. Нас відрізняє людяність.
Для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими. Однак головне — любов до ближнього свого. Всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе. Це означає, що на жодну хвилину не можна забувати: поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна до потрібне співчуття. Хто знає, може, співчуття чекають саме від вас? І саме від вас сподіваються отримати необхідну до Подумайте, перш ніж відвертатися: ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні! Так чому ж багато хто з нас забуває про це?
Розповідають, що іноді, коли на кішку нападають собаки, інші кішки починають захищати її, кидаючись у бій з суперником, набагато сильнішим від них. Слухаєш такі розповіді й дивуєшся: якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх близьких? Однак не всі, далеко не всі. Знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання "Людина". Це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю. Не обов'язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім'я людяності тут, поруч з нами. Так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить нас Людьми, — людяності. Тоді не виникатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети.
Пояснення:
не знаю українського тому похрен