1. послушник
2. его взяли из плена в 6 возрасте
3. ему хотелось на родину
4. не помню
5 нет проскитавшись по лесу 3 дня он вернулся к монастырю
6. Мцыри испытывает родство с такими природными явлениями, как буря ("я как брат обняться с бурей был бы рад"), молния ("рукою молнии ловил"), гроза ("той дружбы краткой, но живой, меж бурным сердцем и грозой...").
7. бой с барсом
8.о том как ему было хорошо на свободе и он рад что смог почувствовать это.
9.жить - быть свободным, чувствовать мир вокруг себя. идти туда куда хочется тебе, делать то что вздумается и самое главное это быть рядом с родиной.так как мцыри жил в монастыре будучи привезённым в 6 летнем возрасте из плена он не знал свободы, жизни за монастырём. он хотел жить рядом со своим домом, а не на вражеской территории. он никогда не мог никого назвать священными словами "отец" и "мать". для него эти 3 дня проведённые на воле были самыми важными в его жизни.
10 -
11 3 суток почти вся повесть вроде бы кроме первых 2 и 1 последней
12 -
Объяснение:
это всё что я помню. удачи))
Мабуть, саме тому сенс життя Фауст знайшов у праці, боротьбі і постійних шуканнях. Таким було усе його життя. Воно приносило йому довгі роки подолання різних труднощів і лише коротенькі періоди щастя. До своїх перемог і досягнень Фауст йшов, охоплений постійною незадоволеністю і сумнівами. Але наприкінці свого шляху і пошуків герой бачить, що це все було не марно. Він вірить у кінцеве здійснення свого задуму, нехай він і незавершений. Трагічно те, що сенс життя і вищу мудрість Фауст знаходить лише перед смертю. Фауст чує стукіт лопат і впевнений, що це ведеться робота за наміченими ним планами. Насправді це підвладні Мефістофелю фантастичні істоти риють йому могилу.
Та якщо весь шлях Фауста й був трагічним, це не означає, що його життя було безплідним і порожнім. Автору трагедії було чужим уявлення про щастя як про матеріальні блага, затишок і благополуччя, які достаються ціною відмови від благородних ідеалів. Не бажав собі такого щастя і Фауст. Він страждав і мучився, але життя його було повноцінними і вимагало від нього напруження усіх душевних сил, які він віддавав праці заради інших, служінню красі, коханню і науці.
У побуті трагедію розуміють як непоправне лихо і щось жахливе. У мистецтві трагедія означає дещо інше. Літературна трагедія, така як «Фауст» Гете, зображує значні події, які мають глибокий сенс для всіх людей.)
Объяснение: