Подумайте, якими б думками чи подіями ділився Михайлик у постах Instagram, які б світлини з друзями виставляв, як би міг виглядати його профіль на Facebook, як би змінювалась його геолокація час від часу та які б тексти були у його блозі.
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.
Есть всегда что-то особенно благородное, кроткое, нежное, благоуханное и грациозное во всяком чувстве Пушкина В.Г.Белинский Незадолго до смерти Пушкин написал произведение "Я памятник себе воздвиг нерукотворный..." Лирическим героем данного стихотворения является сам автор. Сюжет стихотворения составляет его судьба, осмысленная на фоне исторического движения. Каждый поэт задумывается о своем месте в этом мире, об отношениях с обществом, с его читателями. Он хочет быть уверен в том, что его творчество не было напрасным, что память о нем сохранится: "Нет, весь я не умру..." Пушкин как бы подводит итог своему творческому пути. В этом стихотворении раскрыта тема поэта и поэзии, проблема поэтической славы, преодоление смерти через известность. Поэт гордился тем, что его поэзия была свободной: "Что в мой жестокий век восславил я свободу..." Он писал не ради славы, а считал, что: "Поэзия-это бескорыстное служение во имя человечества". Это стихотворение можно представить в ярких и серых тонах, потому что, с одной стороны, создана торжественная атмосфера, радость того, что искусство будет жить вечно: "К нему не зарастет народная тропа", а с другой стороны, это же является его последним словом, концом творчества Пушкина. По своей теме и построению стихотворение А.С.Пушкина близко к стихотворению Державина "Памятник" и Квинта Горация "Я воздвиг памятник", но Пушкин отступил от прежних образов. Произведение наполнено безграничной любовью к России, к читателю, верой в могущество поэтического слова, осознанием выполненого долга перед народом. Я считаю, что творчество Пушкина - это неисчерпаемый источник, который дает духовные знания не одному поколению людей. Оно открывает добрые чувства осознавать и любить жизнь.
Міщанин-шляхтич» — не єдина п’єса Мольєра, в якій він висміює шляхту. Починаючи з перших своїх творів Жан-Батист Поклен (сценічне ім’я — Мольєр) спирався на народну творчість, народний гумор. І невідомо, чи став би він великим драматургом, якби не п’ятнадцятирічна школа життя, яку він пройшов під час подорожування з бродячим театром. Але не слід відкидати і ролі прекрасної освіти, одержаної ним у Клермонському колежі, що дало змогу увійти у найвищі суспільні кола і бути обізнаним в усіх сферах громадського життя. Як виходець із буржуазного середовища, Мольєр залишав за собою право висміювати його негативні риси, а як людина освічена, він здобув право на висміювання вад дворянських кіл.