Увага до внутрішнього світу людини, велике співчуття до знедолених і скривджених, викриття війн і несправедливості усе це хвилювало поета Ду Ф.У (друге ім'я ІДзимсй). Він став видатним ліриком разом із своїм геніальним сучасником Лі Бо. Поетів пов’язували дружні стосунки, і хоча кожен із них ішов своїм шляхом, вони поважно ставилися до здобутків один одного.
Ду Фу народився 712 р. в окрузі Гун провінції Хенань у сім’ї чиновника, був нащадком старовинного китайського роду. Серед його предків — військові, державні діячі, митці. Його дід, Ду Шеиь-ян, був одним із найшаиованіших у VII ст. придворних поетів. Але коли на світ з'явився Ду Фу, від колишньої слави й багатства родини залишилися тільки легенди, тому він мусив починати своє життя в злиднях і поневіряннях.
Ду Фу змалку мріяв про теплу домівку й благополуччя, та його мріям не судилося здійснитися. Про його життя до 40 років відомо дуже мало. Він багато мандрував країною разом із своїми друзями Лі Бо й Гао ПІі. Це був період пошуків самого себе. За свідченням сучасників, Ду Фу був надзвичайно здібним, проте чомусь не склав Іспити па посаду державного чиновника. І все ж таки він не втратив віри у власні сили.
1) "Кузнец был упрям и не оставлял своего волокитства..."2) "...кузнец готовился быть решительным"3) "...его мысли гуляли бог знает где."4) "Дурень Я!"5) "...что я за баба! Не дам никому смеятсься над собою!"6) "Что я, в самом деле, за дурак стою тут и греха набираюсь."7) "...самый наибожнейший из всего села человек в моих руках?"8) "...тот самый кузнец, который малюет важно."9) "Право, мне очень нравится это простодушие!"10) "...слыша такой комплимент из уст простодушного кузнеца, который в своём запорожном платье мог почесться красавцем, несмотря на смуглое лицо."11) "Благочестивый кузнец погрузился в уныние..."12) "...Выдержал церковное покояние и выкрасил даром весь левый крылос зулёною краской..."Поверь, писать не долго 5-7минут. Пятёрку гарантирую. Удачи!)
Увага до внутрішнього світу людини, велике співчуття до знедолених і скривджених, викриття війн і несправедливості усе це хвилювало поета Ду Ф.У (друге ім'я ІДзимсй). Він став видатним ліриком разом із своїм геніальним сучасником Лі Бо. Поетів пов’язували дружні стосунки, і хоча кожен із них ішов своїм шляхом, вони поважно ставилися до здобутків один одного.
Ду Фу народився 712 р. в окрузі Гун провінції Хенань у сім’ї чиновника, був нащадком старовинного китайського роду. Серед його предків — військові, державні діячі, митці. Його дід, Ду Шеиь-ян, був одним із найшаиованіших у VII ст. придворних поетів. Але коли на світ з'явився Ду Фу, від колишньої слави й багатства родини залишилися тільки легенди, тому він мусив починати своє життя в злиднях і поневіряннях.
Ду Фу змалку мріяв про теплу домівку й благополуччя, та його мріям не судилося здійснитися. Про його життя до 40 років відомо дуже мало. Він багато мандрував країною разом із своїми друзями Лі Бо й Гао ПІі. Це був період пошуків самого себе. За свідченням сучасників, Ду Фу був надзвичайно здібним, проте чомусь не склав Іспити па посаду державного чиновника. І все ж таки він не втратив віри у власні сили.