Ранние годы
Родился 4 февраля (16 февраля) 1831 года в селе Горохове Орловской губернии в семье следователя и дочери обедневшего дворянина. У них было пятеро детей, Николай был старшим ребенком. Детство писателя в городе Ореле. После ухода отца с должности, семья переезжает из Орла в село Панино. Здесь и началось изучение и познание Лесковым народа.
Творческая жизнь
1860 год считают началом творческого Лескова-писателя, в это время он пишет и публикует статьи в различные журналы. Через полгода он переезжает в Санкт-Петербург, где планирует заниматься литературной и журналистской деятельностью.Долго изучая и наблюдая за жизнью русского народа, сочувствуя его горестям и нуждам, из-под пера Лескова выходят рассказы “Погасшее дело” (1862), повести “Житие одной бабы”, “Овцебык” (1863), “Леди Макбет Мценского уезда” (1865).
В 1862 году Лесков стал постоянным сотрудником газеты “Северная пчела”. Работая в ней корреспондентом, посетил Западную Украину, Чехию и Польшу. Ему была близка и симпатична жизнь западных народов-побратимов, потому он углубился в изучение их искусства и быта. В 1863 году Лесков вернулся в Россию. Личная жизнь писателя
Личная жизнь в биографии Николая Лескова складывалась не очень удачно. Первой женой писателя в 1853 году стала дочь киевского коммерсанта Ольга Смирнова. У них было двое детей – первенец, сын Митя, который умер в младенчестве, и дочь Вера. Жена заболела психическим расстройством и лечилась в Петербурге. Брак распался.
В 1865 году Лесков жил с вдовой Екатериной Бубновой. У пары появился сын Андрей (1866-1953).
Последние годы
Последние пять лет жизни Лескова мучали приступы астмы, от которой впоследствии он и скончался. Умер Николай Семенович 21 февраля (5 марта) 1895 года в Санкт-Петербурге. Похоронили писателя на Волковском кладбище.
Вот. Надеюсь, что
Объяснение:
Особливий успіх у сучасників Есхіла мала його трагедія Прикутий Прометей. Гордість за звитяжну Грецію перетворилася в Есхіла в гордість за людину. Образ тіраноненавістніка, борця за щастя і культуру людства Есхіл увічнив в образі Прометея.
Прометей був покараний Зевсом за те, що, прагнучи врятувати від загибелі людський рід, викрав у нього вогонь і передав його людям. Прометей навчив їх мистецтвам і ремеслам: будувати житла і кораблі, приручати тварин, розпізнавати лікарські рослини, дав їм науку чисел і грамоту. За це Зевс жорстоко покарав титану: Прометея прикували до скелі в горах Кавказу. Кожен день прилітає до нього орел і клює його печінку. Печінка Прометея знову виростає, орел знову її клює. Прометей приречений на вічні муки, тому що він бог, а боги безсмертні. Крики й стогони Прометея несамовито, але титан не зламаний і у відповідь посланнику Зевса, Гермесу, який загрожує йому новими муками, Прометей гордо заявляє:
Знай добре, що я б не проміняв
Своїх скорбот на рабське служіння,
Мені краще бути прикутим до скелі,
Чим вірним бути прислужником Зевеса.
Прометей відмовляється від пропозиції Зевса дати йому свободу в обмін на смирення.
Есхіл виходить за рамки міфу і поглиблює конфлікт. Прометей, як стає зрозуміло з його знаменитого монологу, не тільки подарував людям вогонь, але і винайшов багато наук і ремесла. Прометей стає символом людського прогресу. А тиран Зевс - символом незвіданих сил природи, яка ревниво оберігає свої таємниці. Ще один інтригуючий момент підсилює драматизм ситуації: Прометей теж володіє таємницею, яку Зевсу у що б то не стало потрібно довідатися.
В окремих уривках і фрагментах зберігся Прометей розкутий, з якого ми дізнаємося, що Геракл за порадою Фетіди убив орла і звільнив Прометея. Прометей розкрив Зевсу таємницю, за що Зевс пообіцяв Прометею вічну славу в Афінах. Таке несподіване і розчаровує примирення стане зрозумілим читачеві, якщо він дізнається, що між дією прикувати Прометея і Прометея розкутого повинно було пройти тридцять років. Пом'якшав Зевс, поступився Прометей, з часом перемогла так необхідна світу гармонія.
Не все у світі статично, все з часом змінюється, але образ Прометея буде завжди перед нашими очима. Образ людини, який думав не про себе, - безсмертний бога, а про майбутнє людей. І як Прометей появою наук і ремесел рухав прогрес людства вперед, так і інші люди, якщо б робили так само самовіддано, як він, підняли б людські відносини на недосяжну висоту