Сын
На первой странице повести "Судьба человека" ы знакомимся с двумя героями. Один из них-мальчик Ваня.
Мальчик, судя по росту, был лет пяти, шести, не больше. Отец у него был шофер грузовой машины. Ваня был доверчивым мальчиком. Когда автор стал спрашивать мальчика, Ваня посмотрел своими светлыми как небушко глазами чуть-чуть улыбаясь. Пожимая рукуВане, автор заиетил что у Вани розовая холодня ручонка. Мальчик был одет просто, но добротно. И в том, как сидели на нем искусно сшитые сапожки, все выдавало материнский труд.
Ваня был застенчивым, доверчивым, добрым мальчиком. Можно предположить что мужчина воспитывавший с такой любовью Ваню был не родным отцом.
Творчість мадам де Сталь близька до Просвітництва не тільки за ідейними тенденціями, а й за її типологією і складом. Як і в багатьох французьких просвітників, зокрема Вольтера, Дідро й Руссо, художні твори складають тільки певну її частину. До «золотого фонду» французької і європейської літератури входять лише два її романи, «Дельфіна» (1802) і «Корінна» (1807). В молодості вона написала кілька повістей і драму «Джен Грей», в 10-х роках - ще дві трагедії, проте всі ці твори помітними літературними явищами не стали. В її літературній спадщині теж переважають трактати, нариси, есе на теми суспільно-політичні, філософські, моральні, естетичні тощо. Деякі з них, як трактат «Про літературу в її зв’язках з суспільними установами» (1800) чи книга «Про Німеччину» (1810), мають пряме відношення до літератури і свого часу вчинили значний вплив на її розвиток.