Відповідь:
Урок№ 2.
Тема уроку. Знайомі образи з прочитаних книг (Том Сойєр, Гекльберрі Фінн та
ін.).
ХІД УРОКУ
Ми познайомились з видатною російською поетесою Мариною Цвєтаєвою та її віршем
«Книги в червоній палітурці». Пригадайте…
1. Дати відповіді на запитання.
- Коли народилася Марина Цвєтаєва?
- Яка рослина стала символом її творчості?
- Які були захоплення у маленької Марини?
- Ким хотіла, щоб була її донька, мати Марія Олександрівна?
- Музика яких видатних композиторів звучала у домі Цвєтаєвих?
- Які були улюблені книги поетеси?
- На яких мовах вона складала свої перші вірші?
- Який поет посідає особливе місце в житті Марини?
Дитинство - найкраща пора в житті Марини Цвєтаєвої. Воно пройшло для поетеси в
любові, радості, даруючи дівчинці тепло, добро і затишок. Завжди з нею були присутні
музика та одне з найбільших її захоплень – книги. Дуже часто сховавшись від усього і
усіх, маленька Марина поринала у світ захоплюючих подорожей, у світ чогось
надзвичайно цікавого і нового. З 6 років у неї проявився талант писати вірші. Пізніше
її друг Максиміліан Волошин дуже високо оцінив її творчість.
2. Завдання
-Виразно прочитайте вірш Марини Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці».
Як ви думаєте, чи талановито написаний цей вірш?
-Усно намалюйте картину цього вірша.
3. Скласти план вірша «Книги в червоній палітурці»
План (примірний)
1. Прощальний привіт з дитинства
2. Як добре з книгою вдома
3. Разом з героями книг
4. Мрія про повернення в дитинство
4.Дати відповіді на запитання.
- Як називає поетеса дитяче життя?
- Чому Марина називає дитяче життя раєм?
- Хто були її друзями?
- А у вас є улюблені герої?
- Хто вони?
- Як часто Цвєтаєва звертається до книг?
- Яку картину ви уявляєте, коли читаєте:
«Дрожат на люстре огоньки… Как хорошо за книгой дома».
- Що це за прізвище Кюі, Григ, Шуман?
(Це композитори)
Пригадайте
- Яких героїв згадує поетеса у вірші?
- Яких героїв згадує поетеса у вірші?
- (Гек Фінн, Беккі, індіанець Джо, Принц, Жебрак)
- Що ви знаєте про них?
- (Ці герої із книг М. Твена «Пригоди Тома Сойєра», « Принц і жебрак».
- З ким порівнює Тома Сойєра автор?
- Хто такий Діоген, що потрапив у бочку?
- Що відчуває дівчинка при читанні книг?
Підсумок уроку
Будучи дорослою, Марина Цвєтаєва не один раз згадувала своє золоте дитинство. Була
вдячна своїй матері Марині Олександрівні за те, що вона одарила її з сестрою,
багатьма радостями сімейних свят, дала їм в руки найкращі в світі книги.
Який урок отримала у вірші героїня?
Д/з: підготувати розповідь про героїню вірша, яка любить читати
Пояснення:
В. Симоненко про історичну місію людини на землі ("Ти знаєш, що ти — людина?")
В історії української літератури шістдесяті роки стали роками творчості письменників, які віддали свій голос на захист простої людини. Вони намагалися пробити чиновницько-бюрократичну стіну суспільства, де людина була лише "гвинтиком" їхнього апарату, а не творцем своєї долі, своєї історії.
Василь Симоненко вірив у духовну велич свого народу, тому своєю поезією порушував питання про неповторність людської особистості, про сенс життя людини. Повага до людини, зокрема до її гідності, до права жити так, як вона хоче — в цьому філософська наснаженість і гуманістична спрямованість поезії "Ти знаєш, що ти — людина?"
Лад, у якому не цінують кожну людину як неповторну особистість — стверджує поет — не можна назвати "народним" і "справедливим". Він неминуче зазнає краху. Пристрасно і переконливо звучать слова поезії:
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Епіфора "єдина" підкреслює індивідуальність, неповторність кожної людини, а тому "...жити спішити треба, кохати спішити треба", бо "більше тебе не буде завтра на цій землі".
Симоненко зумів кількома словами перевернути душу, примусив замислитися над таким простим, але і таким складним запитанням: "Ти знаєш, що ти — людина?" Автор закликає читачів до самоповаги в тому розумінні, що кожна людина неповторна, що вона має право на повагу, любов, щастя, свободу. Кожна людина повинна замислитися: чи так вона живе? Чи гідна вона називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Чи згадають нащадки добрим словом, адже:
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
У цій поезії В. Симоненко розкрив місію людини на землі, яка полягає у тому, щоб творити добро, жити за законами моралі, поважати і цінувати неповторність людської особистості.
Объяснение: