1.Кому Хлестаков дал такую характеристику: Совершенная СВИНЬЯ В ермолке 2.Кому грозит Городничий ? Купец тебе на мундир дал два арши на сукна, а Ты стянул всю штуку. Смотри! Не по чину берешь!
Маріо — син дрібного писаря та пралі, парубок років 20-ти, кремезний, товстуватий, коротко підстрижений, із зелено-жовтими імлистими очима та плоским носом, покритим ластовинням. Портрет: «Уявіть собі кремезного хлопця років двадцяти. Коротко підстриженого, з низьким лобом і важкими повіками над туманно-сірими, з зеленим і жовтим полиском очима. Я добре знаю, які в нього очі, бо ми часто розмовляли з ним. Верхня частина обличчя з плескатим носом у ластовинні якось відступала в тінь, перед нижньою, з товстими губами, між якими, коли він розмовляв, видніли вологі зуби; ті віддуті губи й імлисті очі надавали його обличчю виразу наївної меланхолії, через що ми й симпатизували Маріо. Зовнішність його зовсім не здавалася простацькою, насамперед завдяки вузеньким, гарним рукам, аристократичним навіть для жителя півдня, — приємно, коли тебе обслуговують такі руки».
Считается, что Толстой назвал свой рассказ именно так в качестве своеобразного ответа одноимённой поэме Пушкина "Кавказский пленник". В отличие от романтического стиля Пушкинской поэмы, Толстой пытался показать истинные суровые нравы горцев. Также есть мнение, что Толстой хотел подчеркнуть ключевую роль Жилина в подготовке и осуществлении побега из плена. В то время, как другой узник, Костылин, просто смирился со своей участью и даже не думал, что нужно попробовать что-то менять, Жилин постоянно ищет пути побега. Именно поэтому рассказ называется "Кавказский пленник", а не "Кавказские пленники", например.
Маріо — син дрібного писаря та пралі, парубок років 20-ти, кремезний, товстуватий, коротко підстрижений, із зелено-жовтими імлистими очима та плоским носом, покритим ластовинням. Портрет: «Уявіть собі кремезного хлопця років двадцяти. Коротко підстриженого, з низьким лобом і важкими повіками над туманно-сірими, з зеленим і жовтим полиском очима. Я добре знаю, які в нього очі, бо ми часто розмовляли з ним. Верхня частина обличчя з плескатим носом у ластовинні якось відступала в тінь, перед нижньою, з товстими губами, між якими, коли він розмовляв, видніли вологі зуби; ті віддуті губи й імлисті очі надавали його обличчю виразу наївної меланхолії, через що ми й симпатизували Маріо. Зовнішність його зовсім не здавалася простацькою, насамперед завдяки вузеньким, гарним рукам, аристократичним навіть для жителя півдня, — приємно, коли тебе обслуговують такі руки».
Объяснение: