Мне кажется, что любить по-настоящему, всем сердцем, искренне и глубоко не каждый. Ведь кто добровольно пойдет на риск потерять себя в другом человеке, сделать его смыслом жизни, центром вселенной.
Но что же значит «любить»? Как однажды сказал Аристотель: «Любить значит желать кому-нибудь того, что считаешь благом, ради него [то есть этого другого человека], а не ради самого себя, и стараться по мере сил доставлять ему эти блага».
На мой взгляд, любить это значит отдавать всего себя без остатка, погружаться в омут любви с головой, заботиться о любимом человеке и делать все возможное, чтобы он был счастлив. Мне кажется, что влюбленные люди, любящие кого-либо всем сердцем и душой, готовы сделать ради своего возлюбленного или возлюбленной все что угодно, даже вырваться из круга цивилизации, если человек действительно этого захочет.
В качестве аргумента, подтверждающего мои мысли, хочу привести в пример бескорыстную любовь девушки Олеси к Ивану Тимофеевичу из одноименного произведения А.И Куприна. Эти люди были, можно сказать «из других миров», у них были разные интересы и убеждения, однако между ними возникла связь – любовная связь. На мой взгляд, любовь Олеси к молодому барину Ивану Тимофеевичу была сильнее и глубже, чем его, ведь девушка любила действительно всем сердцем молодого человека
Она погрузилась в эту любовь, рискуя собой, рискуя остаться одной с разбитым сердцем и даже рискуя собственной жизнью, однако Олеся верила, что все может поменяться и что она действительно обретет свою искреннюю, взаимную и глубокую любовь. Но, к сожалению, как это обычно бывает, чуда в жизни девушки не произошло, ведь любовь Ивана Тимофеевича была недостачной, скорее, это была просто страсть, которая у него, спустя даже некоторое время их знакомства
Тематична-атестаційна робота
з світової літератури на тему:
"Антон Павлович Чехов"
Антон Павлович Чехов.
П.А.Чехов народився 17 січня 1860 р. в м. Таганрозі. Його батьку належала невеличка крамничка. Торгували в ній з 5 год. ранку до 11 вечора. Павлу Ігоровичу повинні були допомагати сини. Батько був дуже обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку в сім'ї діти бачили лиш зі сторони матері, доброї, лагідної жінки. А.П. Чехов говорив: "Талант у нас зі сторони батька, а душа зі сторони матері". батько надав своїм синам освіту: вчились в гімназії, займалися музикою, вивчали іноземні мови. Чехову було тринадцять років коли він перший раз потрапив у театр. З того часу почалося захоплення майбутнього письменника сценою.
1876 р. батько Чехова розорився і переїхав в Москву так само як і брати які там вчилися. Антон без усяких умов залишився в Таганрозі закінчувати гімназію. Всі ці роки йому доводилося тяжко працювати. Він повинен був не тільки утримувати себе та платити за навчання, але й допомагати сім'ї, яка жила в страшній бідності Москві. Антон Павлович Чехов після закінчення гімназії переїхав у Москву. Став студентом-медиком, а невдовзі і співробітником гумористичних журналів.
В 19 років він уже утримував сім'ю. початок літературної діяльності Чехова відноситься до 80-х рр. Це були важкі часи. Розповіді молодого почали з'являтися у журналах "Осколки", "Стрекоза". Після закінчення медичного факультету Московського університету в 1884 р. Чехов разом із сім'єю переїхали на літо в м. Воскресенськ недалеко від Москви. Після закінчення університету він практикував у містечку недалеко від Воскресенська, а потім завідував лікарнею у Звенигороді.
Объяснение:
надеюсь
Говорите 100 а даёте 10