Для початку варто зауважити, що судити Тараса Бульбу, який жив у 17 столітті, за мірками теперішнього часу як мінімум некоректно. 17-те століття - це не 21-е.
Як відомо, основою повісті Миколи Васильовича Гоголя "Тарас Бульба" лягла історія козацького повстання 1637—1638 років, пригніченого гетьманом Миколою Потоцьким. Події, описані в повісті, відбуваються серед запорізьких козаків.
Запорізьке козацтво мав свій кодекс честі, та й до смерті вони ставилися не так, як ми зараз. Кожен козак розумів, що він може загинути у битві будь-який момент - це було само собою зрозумілим. Так само зрозуміло те, що всі козаки - майже брати: ніколи не знаєш, хто прикриватиме тобі спину в бою. Саме тому для козака зрада, зрада – непробачні.
Тарас Бульба не міг зробити інакше: ганьба зради падала на всю його родину. Не вбий він сина сам, Андрія вбив би будь-який із козаків, і не факт, що у зрадника смерть була б такою легкою, як від кулі. Просто вигнати його з сім'ї та Січі – не вихід, далеко він би не пішов. Тобто з погляду того часу Тарас мав рацію, більше того, він не мав іншого виходу.
Вибач, але якщо скористаюся перекладачем забанять.Сам переведи
(выдуманно) Люди узнали меня и мое творчество , примерно к годам 21 , это было начало моей славы.Моя профессия это творчество , гастроли и тд . Больше всего нравится быть собой , и погружатся в настроение маленького ребенка , отдаваясь полностью роли . По моим сообщениям от фанатов и поклонников можно сказать , что мое творчество любят и я буду развиваться для них.Я люблю практичность и стараюсь одется по вкусу , обходя множество магазинов , больше нравятся вещи от дизайнеров(Шанель и тд ). За границей я бываю только на гастролях , в основном я в своей стране , нехочу бросать семью и так мало времени на неё.Я люблю свою семью , но у меня прстоянно работа , концерты , съемки и тд. Очень хочется больше времени уделять им . Но на моем отпуске (выходном)веселимся от души , поездки и тд. P.S.Я незнаю правильно ли я написала , но надеюсь , тебе пригодится.
В романе Жюль Верна рассказывается о путешествии на яхте "Дункан" лорда и леди Гленарван, их друзей, детей капитана Гранта и географа Жака Паганеля. Они отправились в плавание с целью найти капитана Гранта-известного мореплавателя. Герои романа проходят через множество опасных испытаний. Их ждут приключения в Южной Америке, Австралии и Новой Зеландии. Весь интерес повествования у Жюль Верна сосредоточен на поступках бесстрашных героев. Основная мысль романа, на мой взгляд в том, что мужество, стойкость и сила духа преодолеть все препятствия. Мой любимый герой-Жак Паганель. Умный, веселый географ из-за своей рассеянности попадает на борт яхты "Дункан". ОН вместе со всеми отправляется в большое плавание на поиски капитана Гранта, предлагая маршруты для путешествия. Необыкновенно удачливый Паганель своим умом и везением добивается нужной цели. Он находит выход из трудной ситуации: узнав, где находится капитана Грант, Паганель вместе со всеми отправляется в Новую Зеландию. Проплывая мимо острова Табор, команда лорда Гленарвана находит известного мореплавателя, отца детей Роберта и Мери. Вместе с главными героями команду лорда Гленарвана составили преданные, отважные, верные ему люди, готовые встретить на пути любые опасности. Таковы были пассажиры яхты, призванные непредвиденными обстоятельствами совершить одно из самых изумительных путешествий. Роман Жюль Верна "Дети капитана Гранта" мне очень понравился. Приключения, описанные в книге, интересны и разнообразны. Благодаря этому роману мои познания в географии заметно увеличились. Я советую всем ребятам прочитать этот увлекательный роман!
Для початку варто зауважити, що судити Тараса Бульбу, який жив у 17 столітті, за мірками теперішнього часу як мінімум некоректно. 17-те століття - це не 21-е.
Як відомо, основою повісті Миколи Васильовича Гоголя "Тарас Бульба" лягла історія козацького повстання 1637—1638 років, пригніченого гетьманом Миколою Потоцьким. Події, описані в повісті, відбуваються серед запорізьких козаків.
Запорізьке козацтво мав свій кодекс честі, та й до смерті вони ставилися не так, як ми зараз. Кожен козак розумів, що він може загинути у битві будь-який момент - це було само собою зрозумілим. Так само зрозуміло те, що всі козаки - майже брати: ніколи не знаєш, хто прикриватиме тобі спину в бою. Саме тому для козака зрада, зрада – непробачні.
Тарас Бульба не міг зробити інакше: ганьба зради падала на всю його родину. Не вбий він сина сам, Андрія вбив би будь-який із козаків, і не факт, що у зрадника смерть була б такою легкою, як від кулі. Просто вигнати його з сім'ї та Січі – не вихід, далеко він би не пішов. Тобто з погляду того часу Тарас мав рацію, більше того, він не мав іншого виходу.
Вибач, але якщо скористаюся перекладачем забанять.Сам переведи