Это произведение можно назвать гимном таланту, которым обладал русский народ. Этот народ олицетворен в Левше, который смог подковать блоху.
Сказ заставляет задуматься о тех условиях, в которых вынуждены были жить одаренные и талантливые люди в России.
Левша со своими товарищами.
Левша хотел возвысить Россию, у не было цели посрамить англичан. Двигал им исключительно дух патриотизма. Однако истинный талант России живет в нищете, никому не интересны ни поразительные мастера, ни секрет государственной важности, привезенный им из Англии.
Гениальный ремесленник умирает в больнице для бедных, лишенный какой-либо минимальной заботы.
Романтизм – це культурне явище, характерне для XVIII-XIX століть і поширене на території Європи. Як і кожне культурне явище, романтизм з’явився не на порожньому місці, а став результатом епохи, яка йому передувала. Як відомо, романтизму передувала епоха Просвітництва, якій були властиві раціоналізм і промислова революція. Мабуть, люди втомилися від раціонального і розумного погляду на життя і речі, а тому захотіли чогось більш яскравого і сильного з точки зору емоційності, через це й з’явився романтизм.
Для романтизму характерно злиття людини і природи. Людина не розглядалася у відриві від усього живого навколо, вона визнавалася його складовою і навіть невід’ємною частиною. Прагнення до ідеалу з точки зору возз’єднання людини і природи проявилося в тому, що людина почала займатися новими видами активності лише для того, щоб бути до природи ближчою. Наприклад, у зв’язку з появою романтизму люди стали займатися альпінізмом і туризмом, влаштовувати пікніки і багато іншого. Досягнення науки і промисловості кілька відсувалися романтистами на другий план. Вони вважали, що людина багата, насамперед, своїми емоціями. Прагнення до ідеалу у представників цього культурного руху проявилося і в тому, що вони не могли погодитися з атеїстичною теорією і традиційною релігією попередніх епох. Вони спробували переосмислити і знайти якусь ідеальну середину між усім цим. Так з’явилася ідея про те, що справжньою релігією є не поклоніння богам і дотримання якихось релігійних правил і догм, а відчуття людиною ходу і нескінченності людського буття.Епоха романтизму також чинила вагомий вплив на творчих людей і їх діяльність. Говорячи про літературу, варто сказати, що прагнення до ідеалу романтизму вперше з’явилося у німецьких письменників. У той час якраз трудилися відомі брати Грімм, творчість яких було сповнене ідеями романтизму на тлі казкових і міфологічних мотивом їхніх творів. Ознаки романтичного прагнення до ідеалу можна також знайти в творах авторів з інших країн, а також у творчій діяльності художників і музикантів. Як мені здається, саме епоха романтизму подарувала людству найбільшу кількість класичних музикантів найвищого рівня, а саме Шопена, Шуберта, Чайковського та Брамса.
Кожна епоха в житті людства примітна якимись особливостями. Я вважаю, що романтизм дійсно можна називати прагненням до ідеалу, адже його представники навіть у найважчі для побуту часи шукали розраду в природі, своїх думках і фантазіях.
Произведение "Капитанская дочка" понравилось тем,как автор повествует нам о чести,которая прививается и берет свое начало в детстве,в семье.Центральная фигура в произведении- Гринёв,дворянского рода,сын офицера,получивший хорошее воспитание,сохраняет благородство и великодушие по отношению не только к равным себе,но и к людям простого происхождения.Это мы видим на примере его встречи с Пугачевым.И несмотря на испытания и интриги которые преследуют его,он остается человеком чести до конца. Так же автор подчеркивает в этом повествовании,образ настоящей русской женщины.Маша Миронова,которая из скромницы,превращается в храбрую защитницу своей любви и которая идет просить за своего возлюбленного у императрицы.и получает от нее помилование для Гринева.Именно этот образ и навеял автору дать название своему произведению-"Капитанская дочка" Главная идея повести “Капитанская дочка”,которую затрагивает автор,-это проблема долга и чести,а так же нравственные аспекты,которые каждый из героев понимает и реализует по-своему.
Это произведение можно назвать гимном таланту, которым обладал русский народ. Этот народ олицетворен в Левше, который смог подковать блоху.
Сказ заставляет задуматься о тех условиях, в которых вынуждены были жить одаренные и талантливые люди в России.
Левша со своими товарищами.
Левша хотел возвысить Россию, у не было цели посрамить англичан. Двигал им исключительно дух патриотизма. Однако истинный талант России живет в нищете, никому не интересны ни поразительные мастера, ни секрет государственной важности, привезенный им из Англии.
Гениальный ремесленник умирает в больнице для бедных, лишенный какой-либо минимальной заботы.