Опис зовнішності: « … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…»; «… посивілою в козацьких справах головою».
Порівняння: «і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю».
У скруті: «…і заплакав старий кремезний козак».
Запальний: «старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився».
Переваги: «Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога».
Впертість: «Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…».
Був чудовим оратором: «…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці».
Думка старшого сина: «Усе, старий, знає, а ще й прикидається».
Сам Тарас Бульба вважає: «Я – козак».
10.Матір двох синів, дружина Бульби: «Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка».
11.У дружини не було власної думки: « …вона не сміла ні в чім суперечити».
12.У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки: «… вона – баба, вона нічого не тямить…».
Объяснение:
Характеристика Софьи в комедии "Горе от ума" (Софья Павловна Фамусова)
Полное имя героини - Софья Павловна Фамусова:
"...Софья Павловна, дочь его..."
Софья является единственной дочерью московского чиновника Фамусова:
"...Павел Афанасьевич Фамусов, управляющий в казенном месте..."
Возраст Софьи Фамусовой - 17 лет:
"...В седьмнадцать лет вы расцвели прелестно..."
Софья Павловна Фамусова - небедная невеста и дочь уважаемого в обществе человека:
"...В угодность дочери такого человека..."
"...Кто беден, тот тебе не пара..."
Героиня является хорошенькой, прелестной девушкой:
"...вы расцвели прелестно, / Неподражаемо, и это вам известно..."
"...Как Софья Павловна у вас похорошела!.."
"...Как хороша!.."
Мать Софьи умерла, после чего девочку воспитывали отец и французская гувернантка:
"...Мать умерла..."
"...умел я принанять // В мадам Розье вторую мать. // Старушку-золото в надзор к тебе приставил: // Умна была, нрав тихий, редких правил..."
Софья получила домашнее образование, научилась петь и танцевать:
"...Уж об твоем ли не радели / Об воспитаньи! с колыбели!.."
"...наших дочерей всему учить, всему – / И танцам! и пенью́! и нежностям! и вздохам!.."
Софья любит музыку и играет на музыкальных инструментах - флейте и фортепиано:
"...Забылись музыкой, и время шло так плавно..."
"...в спальню Софии, откудова слышно фортопияно с флейтою..."
"...То флейта слышится, то будто фортопьяно; / Для Софьи слишком было б рано??."
У нее много достоинств, по мнению Чацкого:
"...Быть может, качеств ваших тьму..."
Софья любит читать французские книги (как и многие юные барышни того времени):
"...Всё по-французски, вслух, читает запершись..."
Проникливі рядки цієї «Старосвітської балади» вже стали своєрідним гімном, і його вважають за честь виконувати «під струни» зірки вітчизняної пісні.
Поет вдається до вічної теми двобою чистого добра із жорстокою сірістю буденності. Через баладу «хтось бреде собі самотньо із янголом на плечі». На цій дорозі життя його «сірий маятник» «все дужче бухка» у спину. «Стогне янгол ледь живий …» під вітром випробувань і міцними ударами долі. Та ми віримо, що цей «хтось» (я, він, ми всі!) обов’язково вистоїть, бо його веде віра у янгола — добро: «… вуста дрижать гарячі: янголе, не впадь з плеча».
Отож, цей вірш особливий. Він показує яке значення має добро в житті людей.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/z-yangolom-na-plechi-vrazhennya