М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
kovdalg
kovdalg
05.05.2022 16:13 •  Литература

На листе А4 составить сравнительную таблицу: Жилин/Костылин Сделать 4 графы: 1) внешность 2) отношение к лошади 3) поведение в плену 4)характер ПОЛЬЗОВАТЬСЯ ЦИТАТАМИ ИЗ ТЕКСТА (Кавказский пленник) ОТВЕТЕ

👇
Ответ:
aksu4
aksu4
05.05.2022

Объяснение:

1) Жилин Был ростом не велик но уловок, уверенным в себе и храбрым. Костылин был мужчина толстый, грозный

2)Жилин относился очень хорошо к своему лошади он купил ее за сто рублей и сам выездил. Костылин когда увидел татаров сразу поскакал в крепость, плетью одаривает лошадь то с того бока то с другого.

3) Жилин когда попал в плен составлял план как сбежать и когда он один раз попробовал сбежать у него не получилось но он не задавался и во второй раз он смог сбежать. Костылин он трусливым был и Когда Жилин рассказывал ему все планы он не доверял и думал что они не смогут, и он во второй раз здался.

А вот про цитаты не знаю)

4,8(64 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vladislavshisho
vladislavshisho
05.05.2022

«Доля людини» — роздуми автора над людською долею в зв'язку з трагічними подіями, війною, що була тяжким випробуванням в житті цілого народу. З цією мстою Шолохов добирає епізоди, що краще за інші дозволяють зрозуміти цю проблему. Чи витримає Андрій Соколов, головний герой твору, важкі втрати, чи збереже віру в житія іі людей, чи пройде він іспит на людяність, і взагалі, то виявиться сильнішим: обставини чи його характер, — цс питання стає наскрізним в повісті. Низка епізодів об'єднується не тільки образом Соколова, а «круговою» композицією і прикутістю уваги до цього питання, а ше окремими образами-лейтмотивами, такими як образ дороги, що переростає в образ складного життєвого шляху взагалі. Багато разів повторюється у цьому лейтмотиві слово «тяжко»: «Тяжко мені, братцю, згадувати, а ще тяжче розповідати про те, що довелося пережити...» Окремої історії або окремої пригоди в повісті немає, життя Андрія Соколова осмислюється автором як явище епохи.

У чужій землі Андрій «поховав останню свою радість і надію» — свого сина. Це було лише одним з випробувань, що випали на його долю. Він знав й інші втрати, пережив полон, витримав майже неможливе, з того, що взагалі може довестися витримати людині. Хоча Андрій Соколов ніби не здійснював особливих подвигів, у розказаних автором епізодах достатньо свідчень про його мужність. Він — герой, хоча герой непоказний, один з мільйонів подібних непомітних героїв.

Здавалося б, ненависть до ворогів мала б витіснити з його серця будь-які інші почуття: таке нерідко трапляється саме з сильними людьми. Схоже, що почуття трагічної безнадійності зачепило-таки глибинні шари його особистості. Але доля зводить його з сиротою Ванюшею, дитиною. в якої вкрали дитинство, і втрати якої були не меншими, ніж у нього, дорослої людини. Й ось вже емоційна тональність оповіді змінюється: «Вночі то погладиш його сонного, то волоссячко на чупринці понюхаєш, і серце відходить, стає м'якішим, а то воно ж у мене скам'яніло від горя», — зізнається Андрій Соколов.

Отже, він не втратив здатність до співчуття й доброти. Більш того, через наступне всиновлення Ванюші Шолохов розкриває ідею непереможності людяності. Віра та надія звучать у цих рядках повісті: попри все Андрій Соколов лишився людиною. Повісті, названо не просто «долею», або «долею Андрія Соколова» — узагальнене слово «людина» підкреслює важливість саме цього моменту. У його ставленні до дитини — перемога доброти над жорстокістю, над утратами та загальною руїною: це більше, ніж військова перемога над ворогом, цс перемога іншої моралі — гуманізму та відповідальності за долі інших.

Але знову ж таки відповідальність Андрія не обмежується відповідальністю за малого сирітку, вона нерозривна з відповідальністю за долю Батьківщини. У кінці повісті це звучить відкритим текстом: «І хотілося б думати, що ця російська людина незламної волі витримає, і коло батьківської о плеча виросте той, хто, подорослішавши, зможе все витерпіти, усе подолати па своєму шляху, якщо до цього покличе його Батьківщина».

Отже, повість про долю Андрія Соколова — розповідь про переміни людини над нелюдськими обставинами, надії над відчаєм, мпрнш п існування над страхіттям війни.

4,4(69 оценок)
Ответ:
petukhova05
petukhova05
05.05.2022
История про почтальона – настоящая сказка, и по законам жанра в ней есть волшебные те самые почтовики. Они герою прочесть письмо в неподписанном конверте, не распечатывая его, – так он узнает имена отправителя и адресата и отправляется на поиски. Целый год и еще один день пан Колбаба искал барышню Марженку, чтобы вручить ей предложение о замужестве от шофера Францика... Когда усталый и расстроенный почтальон сел на придорожный пенек, так и не найдя ее, мы тоже остановились, и дети стали предлагать свои варианты развития сюжета. Только двое советовали просто продолжать искать дальше (уже не только в Чехии, но и в других странах, вплоть до Австралии). Остальные, интуитивно оставаясь верными законам сказки, ждали продолжения чудес: они бы уговорили героя вернуться к волшебным человечкам и опять обратиться к ним за Но автор решил иначе. Он направил автомобиль с незадачливым женихом по дороге, идущей мимо того самого пенька. И, конечно, слушателей очень развеселил длинный список обзывательств, которые услышал рассеяный шофер от почтальона, когда они встретились не каждый взрослый смог бы с ходу подобрать тридцать с лишним цензурных синонимов слова «дурак»!Когда печальная бледная невеста наконец получила заветное письмецо и залилась румянцем, все разделили ее радость. И на вопрос, приятно ли получать письма, в один голос закричали «Да!» – явно со знанием дела.После чтения мы пошли мастерить конверты, чтобы потом кому-нибудь отправить свои письма. Я предложила завести домашние почтовые ящики для внутрисемейной переписки... и тут одна девочка подняла руку: «А у нас уже есть! Мама сделала!»
4,7(5 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ