М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
BearSlesher
BearSlesher
21.01.2023 23:10 •  Литература

Короткий переказ балади Схід і захід

👇
Ответ:
милашка357
милашка357
21.01.2023

В основу балади покладено реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні Британської Індії.

Камаль – вожак повстанців, який на світанку  викрадає кращу кобилу британського полковника. Син полковника, який командує загоном провідників, запитує, чи хтось із його людей знає, де може бути Камаль. Один розповідає йому, де знайти Камаля, але попереджає його про небезпеку проникнення на територію повстанців, яка охороняється племенами, що ховаються серед скель та чагарників. Син полковника вирушає у дорогу на коні.

Полковничий син мчить щодуху і здоганяє втікача під проваллям Джехай. Він кілька разів стріляє в Камаля та не влучає. Камаль кидає йому виклик – змагання з верхової їзди. Вони довго скачуть до провалля, чути як клацає рушниці затвор. Кіінь сина полковника падає у гірський потік. Камаль вирішує врятувати хлопця, він вибиває з його руки пістолет та допомагає вибратися з води. Камаль каже хлопцю, що той ще живий лише завдяки йому,  якби він подав знак, то його б уже вбили.

Камаль вважає, що смерть полковничого сина буде дорого коштувати його племенам. Полковничий син вимагає від Камала повернути кобилу і пропонує повернутися самостійно на свою територію. Камаль каже, що крадіжка кобили, яка йому не належала, не повинна змусити його піддавати своє життя ризику.

Під час переговорів Камаль і Полковничий син проникаються повагою один до одного. Переговори завершуються подарунками: «Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле».

Объяснение:

«Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!». Син полковника дарує Камалю люшицю, та вона сама йде до сина полковника. Камаль поважає вибір тварини, він повертає лошицю і додає до неї сідло, вуздечку й стремена, а також наказує своєму єдиному синові бути слугою хлопця, служити полковнику, королеві та захищати його. Камаль здійснив неймовірний вчинок, адже віддає найцінніше, що в нього є  Полковничий син дарує Камалю свій пістолет.

Завершується балада клятвою на солі, хлібі, траві, ножі та на імені Господа. Син полковника та син Камаля присягають на кровному братстві. Двоє молодих людей їдуть назад до британського форту, де охоронці вороже зустрічають сина Камаля. Син полковника закликає їх, що його супутник тепер уже не прикордонний злодій, а його солдат

4,7(77 оценок)
Ответ:
dazz4
dazz4
21.01.2023

Если с тебя сердечко:)


Короткий переказ балади Схід і захід
4,4(42 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
kakoieshonik
kakoieshonik
21.01.2023

Эрнест Сетон-Томпсон — канадский писатель, художник-анималист, естествоиспытатель и общественный деятель. Один из основателей движения скаутов в США.

Родился 14 августа 1860 года в британском городе Саут-Шилдс. Его отец, Сетон, был дворянского рода. Семья переезжает в Канаду, когда парню едва исполнилось шесть лет. В детстве Эрнест часто уходил в лес, чтобы изучать и рисовать животных, избегая своего жестокого отца.

В 1879 году Эрнест окончил Торонтский колледж искусств.

Первое литературное произведение Сетона-Томпсона, «Жизнь лугового тетерева», было опубликовано в 1883 году. Известность в США и Канаде писателю принесли сборники «Дикие животные, как я их знаю» (1898), «Жизнь тех, на кого охотятся» (1901), а также 8-томный труд «Жизнь диких зверей» (1925—1927).

С 1890 по 1896 годы Сетон изучал изобразительное искусство в Париже.

4,8(13 оценок)
Ответ:
victoria223
victoria223
21.01.2023

Літературний рід: лірика.Жанр: ліричний вірш.Вид лірики: патріотична.Провідний мотив: мрія про повернення на рідну землю.Віршовий розмір: ямб.Про твір: перебуваючи в засланні, В. Стус з ніжністю згадує рідний край, який пізнавав змалку і який залишився теплим спогадом: «сонця хлюпочуться в озерах», «світання тіні пелехаті над райдугою голосів», «плескіт крил і хлюпіт хвиль»… Настрій ліричного героя емоційно під­несений, проте до жорстокої реальності читача повертає питання «де», яке звучить рефреном. Оптимістично звучать останні рядки вірша: «і лазурово простелися, і душу порятуй мені». Ліричний герой (читай В. Стус) сподівається, що спогади про рідний край порятують його душу від несправедливості й зневіри. Вірш «О земле втрачена, явися!..» нале­жить до невольницької лірики.Ліричний герой поезії сумує, страждає в розлуці з рідною землею, він пригадує забуті дні — «сині ниви», «перегуд джмелів», «лет голубів» і її — «грішну і святу», кохану. І просить «землю втрачену», щоб явилася вона йому хоч уві сні — дати силу, порятувати зболену душу.

Объяснение:

4,5(93 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ