П'єса І. Котляревського "Наталка Полтавка" — це надзвичайно красивий, багатий твір. Створюючи цю п'єсу, автор намагався показати дійсну картину побуту українських селян, їх взаємин. Котляревський із захопленням подає образ чесної, доброї людини і жорстоко засуджує негативні риси панівного класу: жадібність, хабарництво, обмеженість.
Постать головної героїнi - Наталки - зворушує i приваблює своїми чеснотами. Вона змальована як iдеал селянської дiвчини. Наталка увiбрала в себе усi найкращi риси жiнки: скромнiсть, чеснiсть, доброту, сердечнiсть та душевну силу. Разом з тим вона красива, розумна, моторна, дотепна, окрім того шанує матір і всіх старших себе, трудяща і завзята рукодільниця. Працьовитість дiвчини пiдкреслюється тим, що протягом усiєї п'єси вона не сидіть без діла: то шиє, то йде по воду. Наталка не шукає матерiального достатку, навпаки, на її думку в заможного чоловiка бiдна жiнка: "буде гiрше наймички, буде крiпачкою". Треба бути непересiчною особистiстю, щоб наважуватися виступати проти розповсюджених цінностей i захищати свої.
Антон Павлович Чехов талантливо писал короткие рассказы, умея в них вложить большой смысл. Рассказ «Лошадиная фамилия» высмеивает необразованность, наивность людей от которой они сами страдают. В рассказе генерал мучается от зубной боли, ему плохо, но он слушается других, не слушает здравый разум.