Наймичка», вона знаходить у собі сили все життя долати страшенні муки, не спокушається до самогубства, а підкоряється Божій волі. Ганна підкидає свого позашлюбного сина бездітним заможним селянам і через рік до них у найми, аби бути поруч зі своїм сином, який стає в поемі змістом її життя. Трагедія Ганни передусім у тому, що вона мусить приховувати свої почуття від рідного сина, а отже, наймичка позбавлена справжнього материнського щастя. Така неординарна психологічна ситуація дала можливість поетові якнайповніше розкрити образ нещасної жінки, глибину трагізму її життя, духовну велич її натури. Вершину страждань Ганни зображено в останньому розділі поеми: наймичка страшенно боїться померти, не дочекавшись сина з чумакування в далеких краях.
І все ж таки довготерпелива Ганна дістає винагороду — вона дочекалася сина Марка й розкрила йому таємницю свого життя:
Метафори:вигравати в уяві,шкірити зуби,накинути оком,голубінь неба заглядає в синь лісового озера,заступали путь,надщербити несхитність,стрілка гойднулась в нашу сторону,кирпу гнути,докори совісті вгризалися в душу.
Епітети:привабливі веселкові барви,хвацькі й отчайдушні мандрівники,пошарпаний велосипед,зворушлива сцена,розчервонілий вусатий здоровань,мовчазний таємничий ліс,казковими велетами,розлючене обличчя,здоровенних і страшних лап
Порівняння:задимів мов і не було,мов йому замакітрилось,сліди лап,мов від крокодила,став,мов укопаний.
Фразеологізми:сісти на шию,брати на клини,нам яти вуха
Что касается конкретного вопроса-можно сказать,что на стороне Сонечки, но почему? Она умеет любить,а значит у нее есть душа и верность потому что Сонечка является своего рода идеалом для Достоевского.. . Писатель вложил в героиню то, что он считает хорошим в человеке. . Это ее честность, наивность.. . Ведь именно она освободиться Раскольникову, когда он находился в цепях совести... он видит в судьбе Сонечки судьбу России…Она смиренная. Она согрешила - да - но семью, и сама бы не за что не стала так жить, тем более накручивая на свой грех какие-то "идеи" или устраивая из своей грешности спектакль.И эта простота, отсутствие гордых и заумных мыслей, любования собой и простое понимание того, что такое грех, её и ей другим дать .. . Поэтому её и любят.