Евангельская притча о блудном сыне является ориентиром,который надо читателю все время держать в уме по мере разворачивания сюжета. Сначала расстановка героев как в притче. Блудная дочь в поисках лучшей доли сбегает от скорбящего о ней отца. И автор, подчеркивая, что эта картина ежедневно перед глазами Самсона Вырина, рассказывает, что отец уверен, что она растратит доставшийся ей от родителей богатства ( красоту, бойкость, сноровку) и вернется к отцу несчастная и раскаявшаяся, если не пропадет совсем. Но Самсон ее НЕ ПРОЩАЕТ, он только страдает и пьет. Он считает, что дочь предала его и не хочет о ней говорить. В противовес притче, "блудная дочь" не раскаивается в содеянном. Она нашла свое счастье. Дуня богата, роскошно одета, у нее прелестные дети. Ей жаль, что отец не видит этого, она оплакивает его, как родного и любимого. Возможно, понимает, что укоротила его жизнь, но вряд ли хотела бы вернуться к исходной точке и остаться с ним на станции. Характерный эпизод. Она долго лежала на отцовской могиле, но не сказано, что она потом привела детей показать им могилу деда, навещала еще место его упокоения или обустроила его на печальном и не ухоженном кладбище. Отец забыт вместе с Повесть завершилась не так, как в притче. Нет ни раскаяния, ни прощения.
Подробнее - на -
Композиційно драма складається з прологу й трьох дій, співвіднесених з різними порами року, із зародженням, розвитком, згасанням інтимних почуттів і переживань Мавки та Лукаша.
Объяснение:
Пролог уводить читача у світ казки, в якій діють фантастичні істоти, містить у зародку вияви всіх конфліктів, реалізованих у драмі. Композиційну роль у творі відіграють картини природи. Сюжет твору становить історія кохання Мавки й Лукаша. Пори року змінюються відповідно до розвитку почуттів Мавки й Лукаша: провесна — пробудження кохання; весна— його розквіт; пізнє літо — зрада Лукаша (відбувається зав’язка конфлікту і перипетії кохання); осінь-зима — смерть Лукаша, але миттєвості весни символізують перемогу над смертю і поєднання душ закоханих; у такий б авторка підкреслює також і багатогранний зв’язок людини й природи.
Особливість сюжетної побудови «Лісової пісні» виявляється у наявності двох кульмінаційних вершин, адже після першої кульмінації (Лукаш зраджує Мавку і сватає Килину; його вибір штовхає Мавку в обійми «Того, що в скалі сидить») події не йдуть на спад — третя дія («пізня осінь») виявляє колосальну боротьбу пристрастей: Лукаш перетворюється на вовкулаку і знову стає людиною, Килина заклинає Мавку, перетворивши її на вербу.