П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Харлампий Диогенович - преподаватель математики пятого класса, где учится главный герой произведения. Характером и педагогическим стилем он разительно отличался от учителей школы. Появившись в школе неожиданно, он явил собой противовес традиционным методам преподавания и воспитания детей. По происхождению педагог грек, на что нам указывает Его отчество - Диогенович. Математик, в свободные или подходящие минуты урока знакомит учеников с историей и мифами Древней Греции. Но не только в близости к истории мы видим созвучие учителя с философом. Он имеет очень философский взгляд на жизнь. На уроках Харлампия Диогеновича стоит пугающая даже директора тишина. А причиной ее является умение математика в ироничной форме высмеять не самые благовидные качества учеников: непунктуальность, лень, трусость, необязательность. Находясь под зорким взглядом учителя каждый в классе, без исключения, удостаивается капли иронии. Но эта ирония столь остра, что вызывает смех класса, программируемый самим педагогом. Именно сатирический смех, а не насмешка или наказание, акцентируют весь класс на прозошедшем. Попав под прицел его высказывания, каждый ребенок осознает не только вину, но и последствия своего поступка: двоечник - списывания, опоздавший - цену отнятого времени, а главный герой - никчемность своего подвига. Ирония педагога очень адресна, она позволяет человеку понять, что ошибка допущенная им, не случайность, а лукавая попытка избежать неизбежного. Сам автор благодарен методике Харлампия Диогеновича, считая ее превосходящей назидание, наказание или неприкрытое порицание неблаговидных поступков. Свою благодарность педагогу он резюмирует в последних строках произведения: "Смехом он, безусловно, закалял наши лукавые детские души и приучал нас относиться к собственной персоне с достаточным чувством юмора".
П’єса «Ляльковий дім» є одним з найкращих творів норвезького драматурга Генріка Ібсена. Цей твір здійняв у суспільстві неабиякий резонанс, адже він був одним із перших представників «нової драми». П’єса не підпорядковувалася вже давно звичним канонам драматичних творів, у ній з’явилися модерністські ознаки, що передбачали можливість декількох варіантів трактування змісту. У центрі твору — образ головної героїні, привітної та веселої жінки на ім’я Нора Хельмер. Усі події відбуваються в домі Хельмерів і розкривають певні грані подружнього життя героїв. Нора віддавала всю себе своєму чоловікові, йшла на самопожертви та вирішилась на обман для того, щоб зберегти його самоповагу та гідність, а Торвальд сприймав шлюб насамперед як можливість виглядати кращим у очах суспільства, його цілком влаштовували самообман та фальш. На мою думку, ми не маємо права звинувачувати Нору, адже вона прийняла рішення бути людиною, розібратися в собі та нарешті розірвати фальшиві стосунки, що стримували її все життя. Героїня сама розуміє, що вона була лише лялькою: спочатку в руках батька, потім — Торвальда. Але, незважаючи на це, ця тендітна жінка змогла врятувати чоловіка та винести сім’ю на своїх плечах. Нора — це унікальна жінка, адже вона змогла відважитись на пошуки власного я, відстояти свою гідність та заявити суспільству, що його правила є меншою мірою не досконалими.
Объяснение: