ответ: Буба — головна героїня повісті. Дівчині 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою. Вона нічим не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. А ось батьки Буби були відомими. Мама Буби — відома авторка жіночих романів, а тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу. У сім’ї Буба почувала себе нещасною, тому що її батьки були заклопотані, і не мали жодного уявлення про доньчине життя. « Як твої справи, Бубо? Усе гаразд? Буба подумала, чи батькові спало коли-небудь на думку, що кожну розмову він починає однаково. Нібищойно повернувся з далекої подорожі. Запитання, чи все в неї гаразд, було загальним, і аж ніяк не заохочувало Бубу до звірянь». «Уроки зробила? — так реагував на її появу батько, коли похмурий і погано поголений, долав шлях зіспальні до туалету. Він ніколи не чекав, доки донька щось скаже, тож вона й не відповідала». «Не вперше мати в присутності доньки розмовляла сама із собою, своїм тілом, колготами й пурпуровим светриком. Але вони настільки рідко зустрічалися вдома, що дівчина була вдячна їй навіть за постать у дзеркалі, яка час від часу зупиняла погляд на доньці, очікуючи схвалення в таких важливих справах, як колір шарфика, котрий мати саме приміряла»). І батьки Буби були нещасливі. Вони уникали розмов, брехали, дратувалися, у них не було часу для себе. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі. Але Буба не лише переживає через відносини з батьками. Також вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради її найкращої подруги Йольки. «Нарешті те, що Адась, той самий, з яким Буба знайома з дитсадочка і якого любить, почав зустрічатися з Йолькою. І що він навіть не подумав піти з Бубою на «Міс Сайгон», хоча в неї були два квитки». «Нещастям називала Буба й справу із криптонімом «Адась». Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька». Йолька не була спражньою подругою Буби. Вона сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.
Объяснение:
...оружейники три человека, самые искусные из них, один косой Левша..." "...недостойно искусных людей, на которых теперь почивала надежда нации." "...три искусника ни на какой спрос не отпираются...
ЛЕВША - ПРОЗВИЩЕ.
– А зачем же он левой рукой крестится? <...> – Он – левша и все левой рукой делает.
ИЗ КРЕСТЬЯН. "Мы люди бедные и по бедности своей мелкоскопа не имеем, а у нас так глаз пристрелявши." "Наша наука простая: по Псалтирю да по Полусоннику, а арифметики мы нимало не знаем. <...> У нас это так повсеместно..."
ЛЮБИТ РОДИТЕЛЕЙ. "...У меня, – говорит, – дома родители есть." "...тятенька* мой уже старичок, а родительница – старушка и привыкши в свой приход в церковь ходить..."
ОДЕВАЕТСЯ ПРОСТО. "...на ходу крючки в кафтанах застегивают..." "...за шивороток косого Левшу, так что у того все крючочки от казакина* отлетели..." "Идет в чем был: в опорочках**, одна штанина в сапоге, другая мотается, а озямчик*** старенький, крючочки не застегаются, порастеряны, а шиворот разорван; но ничего, не конфузится."
ВЕРИТ В БОГА. "...надо взяться подумавши и с Божьим благословением." "Туляки... известны также как первые знатоки в религии. <...> Туляк полон церковного благочестия и великий практик этого дела..." "Мы еще и сами не знаем, что учиним, а только будем на Бога надеяться..."
СМЕТЛИВЫЙ, ТРУДОЛЮБИВЫЙ. "...туляки ему в хитрости нимало не уступили, потому что имели они сразу же такой замысел, по которому не надеялись даже, чтобы и Платов им поверил..." "Так и Платов умом виляет, и туляки тоже. Платов вилял, вилял, да увидал, что туляка ему не перевилять..." "...ничто не брало этих хитрых мастеров..." "...Сошлись они все трое в один домик к Левше, двери заперли, ставни в окнах закрыли. <...> День, два, три сидят и никуда не выходят, все молоточками потюкивают. Куют что‑то такое, а что куют – ничего неизвестно."
НЕ КОНФУЗЛИВ ( когда зовут к императору).. "А Левша отвечает: "Что ж, такой и пойду, и отвечу." "...а шиворот разорван; но ничего, не конфузится."
ТАЛАНТЛИВЫЙ . "...ведь они, шельмы, аглицкую блоху на подковы подковали!.." "...Надо, – говорит, – всего одну ее ножку в подробности под весь мелкоскоп подвести и отдельно смотреть на всякую пяточку, которой она ступает." "...я мельче этих подковок работал: я гвоздики выковывал, которыми подковки забиты, – там уже никакой мелкоскоп взять не может.""Таких мастеров, как баснословный Левша, теперь, разумеется, уже нет в Туле: машины сравняли неравенство талантов и дарований..."
УМЕЕТ ПРОЩАТЬ. Разговор с Платовым : " – Прости меня, братец, что я тебя за волосья отодрал. <...> – Бог простит, – это нам не впервые такой снег на голову."
ПАТРИОТ. ""...мы в науках не задались, но только своему отечеству верно преданные." "...наша русская вера самая правильная..." "...я желаю скорее в родное место, потому что иначе я могу род помешательства достать."
БОЛЕН.После Англии пьет до "белой горячки" "Я эту болезнь понимаю, только немцы ее лечить не могут..."
ЗАВЕЩАНИЕ . "Скажите государю, что у англичан ружья кирпичом не чистят: пусть чтобы и у нас не чистили, а то, храни бог войны, они стрелять не годятся. И с этою верностью Левша перекрестился и помер. <...> Государю так и не сказали, и чистка все продолжалась до самой Крымской кампании."