М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
1Nikanikanika1
1Nikanikanika1
10.02.2020 17:30 •  Литература

Написать ответ на проблемный вопрос(Какое значение имела поэзия Серебряного века на развитие русской литературы 20 века?) по плану: План
1. Тезис. (Прямой краткий ответ на проблемный вопрос).
2. Доказательства. (2-3 абзаца. Аргументировать свой ответ на проблемный вопрос, обращаясь к тексту произведения, подтверждая основную мысль цитатами из текста произведения. Цитаты должны быть короткими).
3. Вывод. (Опираясь на приведённые аргументы, сформулировать обобщающий вывод).

👇
Открыть все ответы
Ответ:
Брат220
Брат220
10.02.2020

ответ: поезія м. рильського відтворює думки і настрої поета, викликані життям поета, його народу, його країни, тому така і близька вона читачам. особисто мені подобається рання лірика поета — інтимна та пейзажна. чому? мабуть, тому, що молода людина завжди дуже чутлива до творів, у яких йде мова про почуття.

у ранній ліриці м. рильського переважають мінливі почуття — від смутку до радості, від журби до щастя. прихід весни, зміни в природі в пейзажній настроєвій мініатюрі "поле чорніє. проходять хмари":

поле чорніє. проходять хмари,

гаптують небо химерною грою.

пролісків перших блакитні

земле! як тепло нам із тобою!

у моїй уяві постає рання весна, узлісся з галявинами блакитного, від цвіту пролісків, кольору. а весна і проліски викликають певні надії і мрії про майбутнє, тому, мабуть, оптимістичне світовідчуття лирічного героя передається і читачам:

глибшає далеч. річка синіє,

річка сивіє, зітхає, сміє

де вас подіти, зелені надії?

вас так багато — серце порветься!

у поета річка, як людина, зітхає, сміється — і це відчуває ліричний герой. поет вдало передає основне — людина з природою повинна жити в гармонії, бо людина — це маленька частина живого організму під назвою "природа".

а лірична мініатюра "яблука доспіли" (1911—1918) — це один із найчудовіших зразків інтимної лірики поета. мудрість молодого поета, на мою думку, у словах:

 

    біографія максима рильського

вміє розставатись той, хто вмів любить.

я декілька разів перечитувала цю поезію — вона прекрасна! але мені дуже хотілося б, щоб ось оці саме слова дійшли до читачів. чому? мабуть, тому, що сьогодні чимало розлучених сімей, які, на жаль, не зуміли зберегти почуття кохання. і дуже прикро, що люди, які раніше кохали одне одного, потім, після розлучення, обливають одне одного брудом. а ще коли перед своїми дітьми — то це вже зовсім недобре. ліричний герой м. рильського — мудра людина, він бажає своїй коханій щастя, бо він кохає, і його почуття — величне, щире, чисте, прекрасне, і він не може бажати коханій чогось поганого чи в чомусь її звинувачувати.

у поезії лише 12 рядочків, а які зміни у настроях природи і людини: від весни до зими — у природі, від світлого почуття кохання до останнього поцілунку — у житті ліричного героя.

мені подобаються вірші м. рильського щедрістю почуттів чистих і благородних людей: від інтимних до патріотичних. і я вдячна поетові за них.

объяснение:

4,6(30 оценок)
Ответ:
сабрина23
сабрина23
10.02.2020
Жили-были бабушка-старушка, внучка-хохотушка, курочка-клохтушка и мышка-норушка.
Каждый день ходили они за водой. У бабушки были ведра большие, у внучки — поменьше, у курочки — с огурчик, у мышки — с наперсточек.
Бабушка брала воду из колодца, внучка — из колоды, курочка — из лужицы, а мышка — из следа от поросячьего копытца.
Назад идут, у бабушки вода трё-ё-х, плё-ё-х! У внучки — трёх! плёх! У курочки — трёх-трёх! плёх-плёх! У мышки — трёх-трёх-трёх! плёх-плёх-плёх!
Вот раз наши водоносы пошли за водой. Воды набрали, идут домой через огород.
А в огороде яблонька росла, и на ней яблоки висели. А под яблонькой зайка сидел. Налетел на яблоньку ветерок, яблоньку качнул, яблочко хлоп — и зайке в лоб!
Прыгнул зайка, да прямо нашим водоносам под ноги.
Испугались они, ведра побросали и домой побежали. Бабушка на лавку упала, внучка за бабку спряталась, курочка на печку взлетела, а мышка под печку схоронилась. Бабка охает:
— Ох! Медведище меня чуть не задавил!
Внучка плачет:
— Бабушка, волк-то какой страшный на меня наскочил!
Курочка на печке кудахчет:
— Ко-ко-ко! Лиса ведь ко мне подкралась, чуть не сцапала!
А мышка из-под печки пищит:
— Котище-то какой усатый! Вот страху я натерпелась!
А зайка в лес прибежал, под кустик лег и думает:
«Вот страсти-то! Четыре охотника за мной гнались, и все с собаками; как только меня ноги унесли!»
Верно говорят: «У страха глаза велики: чего нет, и то видят».
4,5(79 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ