Література — дивна річ. Іноді сучасникам поета чи письменника здається, що поряд з ними — геній. Вони зачитуються його творами, а минає час — і майже ніхто вже не може згадати, що то за автор такий був. А іноді сучасники не розуміють, не можуть оцінити усю велич митця, поряд з яким їм випало щастя жити. Помирає митець у бідності, невизнаним… А наступні покоління відкривають і відкривають для себе його твори, визнають його талант.
Є безсмертні творці, чиєю творчістю пишається людство. Існують безсмертні вірші, романи, новели, у яких кожне нове покоління читачів відкриває все нові глибини. Існують так звані «вічні образи» в літературі. І якби могли зустрітися люди різних століть і заговорити про літературу чи просто про життя, то імена Дон Кіхота, Гамлета, Ромео та Джульєтти, Робінзона об’єднали б співрозмовників.
Література - дивна річ. Іноді сучасникам поета чи письменника здається, що поруч з ними - геній. Вони зачитуються його творами, а проходить час - і майже ніхто не може згадати, що був такий автор. Що ж робить деякі літературні образи «вічними», такими, в яких кожне покоління, кожен читач знаходить цінне, цікаве і зрозуміле? Мабуть, те, що ці образи втілюють вічні цінності або вічні проблеми людства. І саме тому ці образи були актуальні як сто років тому, так і у наш час. Герої допомагають звернути увагу на проблеми, що так і не вирішилися з плином віків.
наперно так тому що гумор буває як поганий так і добрий тому якщо в гуморі розповідає ця про щось добре то так
Объяснение:
сподіваюсь допоміг