У драмі відтворено добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).
Жулька очень красивая собака очень похожа на пароду собачек чхуачхуа Жулья очень стиснительная чистая И вдруг она проходила мимо человека а человек сказал на кушай сосику А жулька сказала бы кушайте кушайте я уже сыта И вдруг ворвалась бешеная собака барбос очень забоялся ее и неожиданно жулька выбежала и начала баротся а бешенная собака наступила на жульку и к ней подбежал барбос и ей бешеная собака ушла н на следущий день жулька была слабая и только лежала она лежала в сарае в сарае была закрыта дверь и вдург подбежал барбос и начал выть и хозяй жульки впустил жулька лежала с очень вялым лицом и через некоторое время на глазах барбоса .Жулька издохла
Пересказать рассказ "Барбос и Жулька" от имени Барбоса можно так: Я простая дворняга по имени Барбос. Конечно, за мной никто не ухаживает, как за домашними питомцами. К тому же, я очень часто принимаю участие в уличных боях. Я должен охранять территорию. Так случилось, что я подружился с Жулькой. Это домашняя прекрасная собака. Однажды на нашу территорию ворвался чужак. Я не смог прогнать его, зато проявила смелость моя подруга Жулька. Однако такая схватка очень потрясла ее. Она заболела. Я очень переживал за нее, просился внутрь сарая. Наконец, меня пустили к моей приятельнице. Так я смог с ней попрощаться. В скором времени она покинула нас.
У драмі відтворено добу Руїни. Історична канва твору: змальовуються церковні братства, в яких брали участь і жінки (Оксана належала до дівочого братства, де була виготовлена корогва); згадуються утиски москалів (мову про це вів гість-козак, коли приїжджав до Степана); розповідається про те, що українська старшина “понадилась на соболі московські” (Іван, Оксанин брат, закидає це Степанові і його батькові); йдеться і про недовіру до Дорошенка, який привів на Україну татар (слова ці говорить Степан, коли характеризує братовбивчу війну на Батьківщині).