Діяти по совісті не завжди означає погоджуватися з думкою більшості
Один дивний, сонячний літній день, в маленькому містечку Мейкомб, де кожен знав кожного, виникло непередбачуване сутичка поглядів та переконань. Старий будинок на вулиці Мейпл, який колись був місцем гордості та сусідської спільноти, став спогадом про минуле. Усі мешканці збиралися там, але кожен приходив з власною ідеєю про те, що робити з цим занедбаним будівлею.
В центрі цього сутички була молода жінка на ім'я Евелін. Вона була відомою архітекторкою, яка пропонувала реставрувати будинок та перетворити його на музей мистецтва для населення містечка. Евелін була впевнена, що це буде кращим варіантом для відродження духу та культури міста.
Але багато мешканців, включаючи місцевих радників та деяких сусідів, були проти цієї ідеї. Вони вважали, що будинок слід зруйнувати, а на його місці збудувати сучасний, комерційний комплекс. Вони бачили у цьому можливість збільшити прибуток міста та привернути нові інвестиції.
Евелін стала обличчям опозиції. Вона вперто захищала свою позицію, незважаючи на ворожість та неприйняття з боку більшості. Її принцип "діяти по совісті" означало не лише слухати голос свого серця, але й відстоювати свої переконання, незалежно від думки більшості.
Волшебник Эгль сразу понял,что перед ним не обычная девочка,жительница Коперны,где не поют песен,и не рассказывают сказок.Девочка не испугалась Эгля,а все обыватели деревни боялись его.Девочка бежала за игрушечной белой яхтой,с алыми парусами и это удивило мудреца,она не требовала отдать игрушку,а поинтересовалась-"наигрался ли он?",а когда она назвала своё имя-то Эгль сравнил его со свистом стрелы или шумом морской раковины,поняв,что перед ним-Прекрасная Неизвестность.И именно Ассоль он рассказал одну сказку,которую жители Каперны запомнят надолго-эта сказка о принце и алых парусах.Эгль рассказал Ассоль сказку,потому что именно эта девочка смогла понять его и поверить в сказку.Ассоль верила в чудеса,жила ожиданием чуда,волшебство-это часть её жизни,поэтому мудрец Эгль и предназначил сказку тому,кто верил в её счастливый конец и в исполнение желаний.
Начиная читать рассказ, мы еще не знаем характера героев, а только лишь узнаем их фаилии, но уже возникает такое чувство, что автору больше нравится жилин, чем костылин. жилин видимо мужчина жилый,крепкий, с твердым характером, а у костылина характер , как бы "хромает". мы предполагаем, что костылин человек нерешительный, нуждающийся в посторонней дальнейшие события это поддверждают даже когда они попадают в плен, жилин в отличие от своего товарища пытается выбратьсяот туда, обдумывает все , старается убежать. а костылин смирился со своей судьбой.
Объяснение:
Діяти по совісті не завжди означає погоджуватися з думкою більшості
Один дивний, сонячний літній день, в маленькому містечку Мейкомб, де кожен знав кожного, виникло непередбачуване сутичка поглядів та переконань. Старий будинок на вулиці Мейпл, який колись був місцем гордості та сусідської спільноти, став спогадом про минуле. Усі мешканці збиралися там, але кожен приходив з власною ідеєю про те, що робити з цим занедбаним будівлею.
В центрі цього сутички була молода жінка на ім'я Евелін. Вона була відомою архітекторкою, яка пропонувала реставрувати будинок та перетворити його на музей мистецтва для населення містечка. Евелін була впевнена, що це буде кращим варіантом для відродження духу та культури міста.
Але багато мешканців, включаючи місцевих радників та деяких сусідів, були проти цієї ідеї. Вони вважали, що будинок слід зруйнувати, а на його місці збудувати сучасний, комерційний комплекс. Вони бачили у цьому можливість збільшити прибуток міста та привернути нові інвестиції.
Евелін стала обличчям опозиції. Вона вперто захищала свою позицію, незважаючи на ворожість та неприйняття з боку більшості. Її принцип "діяти по совісті" означало не лише слухати голос свого серця, але й відстоювати свої переконання, незалежно від думки більшості.