Події відбуваються в українському сел вц вчани жили тут, наче у фортеці. Вони були козацького роду, тому й розуміли, яка небезпека їм загрожує. Жителі села кожної ночі ставили вартових біля обох воріт села, щоб ворог не застав їх зненацька. Такий лад завів тут старий досвідчений козак, який прийшов сюди з першими поселенцями. Хоча старий Охрім уже давно помер вчани й далі дотримувалися тих звичаїв. Їм велося безпечно.
У вці жив козацький рід Судаків. Вони славилися тим, що не було між ними жодного, хто б не побував на Січі між низовим товариством.
Рідня Судаків складалася зі старого діда Андрія, його сина Степана, жінки Палажки, двох синів Петра й Павла та дочки Ганни.
Звичайно, Петра вже тоді не було вдома — пішов на Запоріжжя.
Другому синові, Павлові, було п'ятнадцять років, а дочці Ганні — тринадцять...
Далі розповідається про те, як зненацька в вку вдерлися татари. На очах Павлуся вони вбили матір і діда, а батька й сестру взяли в ясир. Павлусеві вдалося втекти на викраденому татарському коні.
Поранений і знесилений, Павлусь упав з коня і зомлів. Свідком цієї картини став козак Семен Непорадний. Він промив хлопцеві рану. Опритомнівши, Павлусь розповів про криваві події в вці.
Згодом прибула ватага козаків на чолі з Остапом Тріскою, серед них був і Петро Судак, брат Павлуся. Брати зраділи несподіваній зустрічі.
Коли всі лягли спочити, Семен Непорадний, який зостався на сторожі, помітив татарина й узяв його в полон. Виявилося, татарин шукав у степу Павлуся, який, утікаючи з вки, прихопив не лише коня, а й червінці, що були сховані в сідлі. Пізніше до козаків приєдналася ще одна ватага побратимів на чолі із сотником Андрієм Недолею. Козаки, об'єднавшись, вирішують наздогнати татар і визволити з ясиру вчан.
Письмо писателя-фантаста Митрона к Юлизавера Грекцавиковной.
Объяснение:
Дорогая Юлизавера, здравствуй!
Пишу тебе из города Архан-Язы, где, как говорят, всегда тепло и солнечно! К несчастью, как моему, так и моих соседей по жезлонгам, в первые два дня моего отпуска шел дождь, что сильно огорчило нас, и обрадовало служащих отелей.
Как ты и просила денег много не тратил, а питался подложным кормом. Дабы не тратить финансы я использую одно постельное бельё на весь отпуск.
А как ты, моя дорогая? Как твои дела, Марьи Викуськиной? Надеюсь тебе, Юлизавера, хорошо работается без меня. Целую.
Твой Митрон Грецкавикович.