Якось тітка Едля послала Буссе до пекаря купити її улюблених сухариків. Коли хлопчик поминав ятку з садовиною, тітка Лундін, його приятелька, дала йому гарне червоне яблуко і попросила вкинути у скриньку поштову картку. Хлопець взяв картку, а вже біля поштової скриньки глянув і прочитав: "Королю Країни Далекої. Той, кого ти так довго шукаєш, у дорозі. Він у дорозі день і ніч і несе в руці знак – осяйне золоте яблуко". Тут Буссе глянув на яблуко – воно було золоте. Хлопець пішов до парку Тегнера й сів на лавку. В парку стояв присмерк. На землі Буссе побачив пляшку з-під пива, яка чомусь була закрита уламком гіллячки. Всередині щось ворушилося. Там сидів дух, і Буссе наважився випустити його. Дух озвався громовим голосом і спитав, що хоче хлопчик за до . Але Буссе не хотів ніякої віддяки. Дух розповів, що до Стокгольма прибув учора ввечері й заліз у пляшку поспати. Та поки він спав, хтось затулив йому вихід. Дух сказав, що прибув з Країни Далекої. Хлопець відчув, що не зможе жити, коли не потрапить туди. Він попросив взяти його в ту країну, але дух похитав головою. Та коли Буссе показав золоте яблуко, дух сказав, що то знак: хлопця давно шукає його король. Разом з духом Буссе піднявся в повітря і помандрував, аж поки не опинився в Країні Далекій, що знаходилась на острові, який плавав у морі. У Країні Далекій життя Буссе дуже змінилося: у нього з'явився батько-король; хлопець дізнався, що насправді він не Буссе, а Міо; батько мав красивий садок; Міо знайшов нового друга, якого звали Юм-Юм; друзі пережили багато небезпечних пригод.
Рембрандт Харменс ван Рейн родился в семье богатого владельца мельницы. Члены семьи продолжали оставаться ревностными католиками даже после Нидерладской революции, после которой в стране доминировал протестантизм.Успех художнику принесла картина «Урок анатомии доктора Тюльпа», написанная в 1632 году.На волне успеха Рембрандт в 1634 году женился на дочери бургомистра Лаувердена Саскии ван Эйленбюрх. Выгодный брак позволил художнику войти в круги высшего общества. На Рембрандта просто посыпались заказы. Сама Саския также часто позировала мужу для многих картин.Трое детей Рембрандта умерли очень маленькими. В 1641 году родился четвертый ребенок, сын Корнелиус. Через год в тридцатилетнем возрасте умерла Саския.Саския оставила мужу все свое имущество, но с одним условием — доходы от поместья он будет получать только до тех пор, пока не женится. Рембрандт так и не женился, но это не помешало ему заводить любовниц, одной из которых стала 20-летняя няня маленького Титуса.Хотя Рембрандт получил приличное наследство и постоянно писал портреты состоятельных людей, художник стал банкротом.Последним сильным ударом для живописца стала смерть двадцатисемилетнего сына. К самому художнику смерть пришла через год.Рембрандт писал в довольно оригинальной манере, начиная с заднего плана. Большинство художников сначала работают над передним планом или охватывают все полотно целиком.Одной из ранних инноваций Рембрандта стало процарапывание острым концом рукоятки кисти по непросохшей краске. Такой прием использовался в основном в портретах при работе над волосами.За всю жизнь Рембрандт написал шестьсот картин, триста гравюр и около двух тысяч рисунков. Из них около шестидесяти — автопортреты.
Он родился 22 февраля (6 марта) 1815 года в Тобольской губернии, в деревне Безруково, в семье чиновника. Петр Ершов провел раннее детство в г. Березове. Здесь он жил до 12 лет, пока отец не отправил его в Тобольскую гимназию вместе с Николаем, старшим братом. Директором ее был И.П. Менделеев, который приходился отцом гениальному ученому Дмитрию Менделееву. Царившая в гимназии атмосфера формированию у Петра Павловича патриотизма. Здесь все подчинялось идее возрождения Сибири. И местная интеллигенция, и учителя видели в гимназистах будущих ученых. - Читайте подробнее на FB.ru: http://fb.ru/article/178755/biografiya-p-p-ershova-kratko
Хлопець пішов до парку Тегнера й сів на лавку. В парку стояв присмерк. На землі Буссе побачив пляшку з-під пива, яка чомусь була закрита уламком гіллячки. Всередині щось ворушилося. Там сидів дух, і Буссе наважився випустити його. Дух озвався громовим голосом і спитав, що хоче хлопчик за до . Але Буссе не хотів ніякої віддяки. Дух розповів, що до Стокгольма прибув учора ввечері й заліз у пляшку поспати. Та поки він спав, хтось затулив йому вихід. Дух сказав, що прибув з Країни Далекої. Хлопець відчув, що не зможе жити, коли не потрапить туди. Він попросив взяти його в ту країну, але дух похитав головою. Та коли Буссе показав золоте яблуко, дух сказав, що то знак: хлопця давно шукає його король.
Разом з духом Буссе піднявся в повітря і помандрував, аж поки не опинився в Країні Далекій, що знаходилась на острові, який плавав у морі.
У Країні Далекій життя Буссе дуже змінилося: у нього з'явився батько-король; хлопець дізнався, що насправді він не Буссе, а Міо; батько мав красивий садок; Міо знайшов нового друга, якого звали Юм-Юм; друзі пережили багато небезпечних пригод.