Твори пригодницької літератури характеризуються декількома основними рисами, які сприяють унікальній привабливості жанру. Ось деякі загальні характеристики пригодницької літератури:
Захоплюючі та небезпечні подорожі: пригодницька література розповідає про героїв, які вирушають у захоплюючі та часто небезпечні подорожі. Ці подорожі можуть включати дослідження незвіданих територій, пошуки скарбів чи знань або зустрічі з екзотичними культурами та ландшафтами.
Героїчні герої: у пригодницькій літературі зазвичай представлені сміливі та винахідливі герої, які стикаються з численними викликами та перешкодами та долають їх протягом своїх подорожей. Ці персонажі часто володіють винятковими навичками, стійкістю та рішучістю.
Почуття дива та відкриття: пригодницька література передає дух дослідження та відкриття, занурюючи читачів у невідомі та надзвичайні світи. Він викликає відчуття подиву через описи вражаючих пейзажів, прихованих скарбів і зустрічей з незвичайними істотами чи культурами.
Високі ставки та конфлікти: пригодницькі історії часто включають високі ставки та напружені конфлікти. Герої можуть зіткнутися зі стихійними лихами, ворожим середовищем або грізними ворогами, які випробовують їхні фізичні та розумові здібності. Ці конфлікти створюють напругу та рухають оповідь вперед.
Елемент ризику та небезпеки: пригодницька література процвітає на елементі ризику та небезпеки. Головні герої часто стикаються з небезпечними для життя ситуаціями, такими як підступна місцевість, дикі тварини або нечестиві особини. Ця постійна загроза підсилює відчуття хвилювання та підтримує читачів.
Дослідження тем: пригодницька література часто досліджує такі тематичні елементи, як мужність, наполегливість, самопізнання, прагнення до знань або справедливості, а також контраст між цивілізацією та неприборканою пустелею. Ці теми додають історії глибини та сенсу.
Описові параметри: докладний опис сюжету відіграє вирішальну роль у пригодницькій літературі. Яскраве зображення пейзажів, будь то густі джунглі, високі гори, величезні океани чи незвідані печери, допомагає створити насичене та захоплююче враження від читання.
Темп оповіді: пригодницька література, як правило, має швидкий темп оповіді, захоплюючи читачів своєю постійною дією, напругою та несподіваними поворотами. Розповідь часто зберігає відчуття терміновості, коли герої долають труднощі.
Почуття ескапізму: пригодницька література дає читачам змогу втекти від реальності. Занурюючись у захоплюючі пригоди та досліджуючи віддалені та таємничі місця, читачі можуть відчути гострі відчуття й тимчасово відірватися від повсякденного життя.
Позачасова привабливість: пригодницька література має позачасову привабливість, яка виходить за межі поколінь. Від класичних творів, таких як «20 000 льє під водою» Жуля Верна, до сучасних історій, таких як «Код да Вінчі» Дена Брауна, цей жанр захоплює читачів своїми універсальними темами та відчуттям хвилювання.
Ці характеристики поєднуються, щоб створити привабливість пригодницької літератури, пропонуючи читачам захоплюючу подорож і можливість досліджувати невідоме.
Мцыри убежал из монастыря, в котором он жил с шести лет, где он должен был принять монашеский обет, потому что он стремится к свободной жизни. Тюрьмой становится для Мцыри монастырь, душными кажутся ему кельи, сумрачными и глухими стены, трусливыми и жалкими - монахи. Сам он видит себя рабом и узником. Поэтому Мцыри хочет почувствовать себя вольным, увидеть мир. Мцыри убежал из монастыря в осеннюю грозовую ночь.
То, что напугало боязливых монахов, не испугало его.
Его желание:
"Узнать, для воли иль тюрьмы На этот свет родимся мы... "
обусловлено страстным порывом к свободе, желанием увидеть вольную жизнь. Именно поэтому Мцыри убегает из монастыря.
Поэма М. Ю. Лермонтова « Мцыри » — яркое явление романтической литературы. Произведение сохраняет все необходимые каноны романтизма: один герой, в котором воплощен абстрактный «любимейший идеал» — человек, рвущийся к свободе, передача его душевных переживаний; условный сюжет; развернутый монолог; напряженность; гиперболизированность переживаний; резко волевая интонация. В соответствии с традициями романтизма цельность личности Мцыри связана с представлением о «естественном человеке» , который живет одной жизнью с природой и которому приходится бороться, чтобы отстоять право на свободу. Поэма начинается кратким эпическим зачином, в котором дана предыстория героя. Совсем еще ребенком Мцыри был взят в плен. Несмотря на физическую слабость мальчика, «в нем мучительный недуг развил тогда могучий дух его отцов» . Измученный дорогой и оторванностью от родителей, он не стонал, не плакал, «он знаком пищу отвергал» , готовый в любую минуту принять смерть. Не добавило Мцыри радости и веселья и доброе отношение к нему монахов: … чужд ребяческих утех, Сначала бегал он от всех, Бродил безмолвен, одинок, Смотрел, вздыхая, на восток, Томим неясною тоской По стороне своей родной. Монастырь, в котором он теперь жил, Мцыри воспринимает как тюрьму: кельи для него кажутся душными, стены — глухими и сумрачными, монахи — трусливыми и жалкими, сам он — раб и узник. А как хочется Мцыри, теперь уже юноше, узнать все, что вне его досягаемости, хоть издали увидеть родной край, узнать, «для воли иль тюрьмы на этот свет родились мы» , узнать свободу! И когда он, не страшась сильной грозы и ночи, совершил побег из монастыря и оказался на свободе — это было для него вершиной счастья, настоящим блаженством. За три дня побега юноша столько успел увидеть, узнать, прочувствовать и пережить, сколько не довелось за предыдущие десять-двенадцать лет жизни в монастыре. Мцыри заново осмыслил свою жизнь и понял: суть человеческого бытия не смиренное существование, к чему призывали его монахи, а борьба. Эти три дня свободы заставили Мцыри опровергнуть христианское учение о ценности только загробной, вечной жизни. Всю эту вечность юноша, не задумываясь, готов отдать за жизнь земную, только не смиренную, не в заточении, а на воле, — полнокровную человеческую жизнь, с тревогами, волнениями, жаром любви и горечью разлук: Я мало жил, и жил в плену. Таких две жизни за одну, Но только полную тревог, Я променял бы, если б мог. В своем монологе Мцыри, обращаясь к старому монаху, сетует на свое которое принесло ему только страдания. Кроме того, юноша скорбит о близком своем конце. Но не смерти боится он: «Там, говорят, страданье спит в холодной вечной тишине» , — ,ему жаль расстаться с той жизнью, которой он прожил всего лишь три дня, ему так хочется насладиться молодостью, узнать «разгульной юности мечты» . Слова старого монаха о том, что смиренное служение в монастыре — лучшее, что может быть ни человеку, вызывают в юноше едва ли не гнев: Пускай теперь прекрасный свет Тебе постыл: ты слаб, ты сед, Пот желаний ты отвык. Что за нужда? Ты жил, старик! Тебе есть в мире что забыть, Ты жил, — я так же мог бы жить! Перед смертью Мцыри мечтает о воле, его дух «прожег свою тюрьму» , но обрести гармонию с естественной жизнью он уже не в состоянии. Природа дала Мцыри непосредственное ощущение свободной и могучей жизни, но герой бессилен преодолеть слабость тела. Много увидел Мцыри на свободе, много изведал новых и неведомых ощущений, но пути на родину, к которой он так стремился всю свою жизнь, он все же не нашел и — погибает. Той идеальной родины, края воображаемой свободы, которая так часто снилась юноше, просто не существует. Она призрачна. Мечты Мцыри — это свободолюбивые мечты самого Лермонтова, задыхавшегося от жестокого николаевского режима. Не зря В. Г. Белинский писал: « Что за огненная душа, что за могучий дух, что за исполинская натура у этого Мцыри! Это любимый идеал нашего поэта.
Твори пригодницької літератури характеризуються декількома основними рисами, які сприяють унікальній привабливості жанру. Ось деякі загальні характеристики пригодницької літератури:
Захоплюючі та небезпечні подорожі: пригодницька література розповідає про героїв, які вирушають у захоплюючі та часто небезпечні подорожі. Ці подорожі можуть включати дослідження незвіданих територій, пошуки скарбів чи знань або зустрічі з екзотичними культурами та ландшафтами.
Героїчні герої: у пригодницькій літературі зазвичай представлені сміливі та винахідливі герої, які стикаються з численними викликами та перешкодами та долають їх протягом своїх подорожей. Ці персонажі часто володіють винятковими навичками, стійкістю та рішучістю.
Почуття дива та відкриття: пригодницька література передає дух дослідження та відкриття, занурюючи читачів у невідомі та надзвичайні світи. Він викликає відчуття подиву через описи вражаючих пейзажів, прихованих скарбів і зустрічей з незвичайними істотами чи культурами.
Високі ставки та конфлікти: пригодницькі історії часто включають високі ставки та напружені конфлікти. Герої можуть зіткнутися зі стихійними лихами, ворожим середовищем або грізними ворогами, які випробовують їхні фізичні та розумові здібності. Ці конфлікти створюють напругу та рухають оповідь вперед.
Елемент ризику та небезпеки: пригодницька література процвітає на елементі ризику та небезпеки. Головні герої часто стикаються з небезпечними для життя ситуаціями, такими як підступна місцевість, дикі тварини або нечестиві особини. Ця постійна загроза підсилює відчуття хвилювання та підтримує читачів.
Дослідження тем: пригодницька література часто досліджує такі тематичні елементи, як мужність, наполегливість, самопізнання, прагнення до знань або справедливості, а також контраст між цивілізацією та неприборканою пустелею. Ці теми додають історії глибини та сенсу.
Описові параметри: докладний опис сюжету відіграє вирішальну роль у пригодницькій літературі. Яскраве зображення пейзажів, будь то густі джунглі, високі гори, величезні океани чи незвідані печери, допомагає створити насичене та захоплююче враження від читання.
Темп оповіді: пригодницька література, як правило, має швидкий темп оповіді, захоплюючи читачів своєю постійною дією, напругою та несподіваними поворотами. Розповідь часто зберігає відчуття терміновості, коли герої долають труднощі.
Почуття ескапізму: пригодницька література дає читачам змогу втекти від реальності. Занурюючись у захоплюючі пригоди та досліджуючи віддалені та таємничі місця, читачі можуть відчути гострі відчуття й тимчасово відірватися від повсякденного життя.
Позачасова привабливість: пригодницька література має позачасову привабливість, яка виходить за межі поколінь. Від класичних творів, таких як «20 000 льє під водою» Жуля Верна, до сучасних історій, таких як «Код да Вінчі» Дена Брауна, цей жанр захоплює читачів своїми універсальними темами та відчуттям хвилювання.
Ці характеристики поєднуються, щоб створити привабливість пригодницької літератури, пропонуючи читачам захоплюючу подорож і можливість досліджувати невідоме.
Объяснение: