В характерной для Свифта манере была высмеяна политическая система Англии. Он нарисовал маленькое государство лилипутов, придав ему черты своей Родины. Но гипертрофировал их. Он высмеивал полицию тех времен с ее устаревшими методами и проблемами, досталось и власти, где кучка бездарных властьимущих преследует только свои корыстные интересы. Он поднимала проблему войн между государствами, затрагивая армейский уклад, политическую нетерпимость и финансовый кризис. Досталось и обывателям, верящим слухам и потерявшим былое величие дворянам.
Объяснение:
Берман був старим п`яницею, що полюбляв лише випивати й балакати про те, що коли небудь він намалює шедевр. Він заробляв на хліб тим, що позував молодим художникам, які не могли дозволити собі посуги нормальних позерів.
Але одного разу до нього прийла засмучена й розбита горем дівчина - Сью. Напевне, саме після її розповіді про хворобу та слова Джонсі про останній листок у серці старого Бермана щось клацнуло. Чоловік захотів якось розрадити Сью, врятувати Джонсі, тому він вирішив намалювати той останній листок, що збереже життя молодої дівчини. Берман відчув жалість, хвилювання - почуття, майже забуті за його пристрастю до пляшки. І ці почуття "змусили" старого художника намалювати його - свій шедевр, останній листок.