Они служат обращением. Их можно заменить именами.
Мій улюблений герой твору є Вілфред Айвенго.
Він — відважний, безстрашний воїн. У перших розділах роману, коли сам герой іще не з’являється перед нами, ми чуємо розмову в замку Седрика Сакса про звитяжні подвиги Айвенго, про його лицарську доблесть. Потім ми захоплено гаємо за відвагою, бойовою вправністю й навіть чемністю та галантністю Лицаря, Позбавленого Спадщини, на турнірі. Він не скористався випадковою перевагою під час однією з сутичок, намагаючись перемагати лише гідно. Нарешті, одночасно з батьком і коханою Айвенго, ми дізнаємося ім’я переможця турніру. Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів. Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник. Він усім серцем покохав вихованку Седріка — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши на турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрік дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються
Объяснение:
Твір В. Скотта не залишить нікого байдужим, навіть мене. Найбільше мене вразив головний герой твору – Айвенго Вільфрел. В ньому втілено образ справжнього середньовічного лицаря, для якого честь та правда важливіші за все.
Він походив від старовинних саксів, його батько був не таким, як всі – він боровся за свою незалежність та свободу. Не дивлячись на його вік, Айвенго вправно володів усією зброєю, був хоробрим та терплячим.
Він вважався кращим, хто володіє зброєю. На віть у турнірі під Ашбою він переміг із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає найсильнішого супротивника – гордовитий норман Бріан де Буагільбер.
Він мене приваблював своєю вірністю до короля Річарда: повернувшись, Айвенго вірно служив йому та охороняв його воїнів, а головне, честь, яку Річард довірив шляхетному лицарю.
Для середньовіччя, поведінка Айвенго де-що могла здивувати, а саме, його щирість та добро від сердця. В ті часи, євреїв переслідували та вбивали, а головний герой, навпаки, допоміг Ісааку. Він попередив його про небезпеку та попросив знайти безпечне місце. Також, він допоміг його дочці – Ребецці, яку звинуватили у чарах. Її мали спалити на вогнищі, але Айвенго врятував її від тяжкої смерті.
Більше всього мене вразило його кохання. Справжнє та чисте кохання до леді Ровену. Він пішов проти всіх заради неї, відмовився від спадщини, тільки бути разом з нею. В кінці-кінців він все-ж став її коханим чоловіком.
Цей твір назавжди буде в моєму сердці!
Местоимения используются "вместо имени", т.е., указывают на предмет, не называя его. Местоимением можно заменить прилагательное, существительное, наречие. Эти слова в речи избежать повторений одного и того же слова, таким образом, они разнообразят нашу речь, письменную или устную, делают ее более красивой и грамотной.