М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Arestan
Arestan
11.11.2020 16:05 •  Литература

Чому данте називають останнім поетом середньовіччя й першим поетом відродження? треба щоб в зошиті на сторінку було написано про це.

👇
Ответ:
BarsegyanDiana70
BarsegyanDiana70
11.11.2020
Данте народився в 1265 р. у сім'ї флорентійського дворянина аліг'єро ді беллінчоне л'аліг'еро. сина назвали дуранте, — данте. батько данте володів будинками, земельними маєтками, мав середній на той час прибуток. мати померла рано, і данте не пам'ятав її. коли данте виповнилося 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда портінарі на ім'я беатріче. ця перша зустріч зворушила душу хлопчика і створила в його уяві нетлінний образ кохання, що згодом увійшов у його творчість. про дівчину в яскраво-червоному вбранні як про втілення вічно жіночого данте розповів у своїй першій книзі «нове життя» (1295). поет пише про те, як розквітло й оновилося його життя, осяяне коханням до беатріче. наприкінці xiii ст. флоренція опинилась у центрі жорстокої політичної бо­ротьби. особливої гостроти набули суперечки між гібелінами (дворянська партія, що виступала за об'єднання країни під владою німецького імператора) і гвельфами (торгово-промислова партія, яка об'єднала прибічників папи римського). вреш­ті-решт гвельфи перемогли. данте, прибічник гвельфів, бере активну участь у су­спільному житті флоренції: він обіймає почесну посаду пріора, виконує диплома­тичні доручення, веде переговори в римі з папою боніфацієм viii. але в таборі гвельфів немає згоди. гвельфи розділилися на «чорних» (оптиматів) і «білих» (пополанів). данте був завзятим «білим» і разом з іншими цехами боровся проти панування «чорних». поет відстоював інтереси різних прошарків народу, плекав надії на об'єднання італії, удосконалення суспільного життя, де здібності людини зможуть виявитися вповні. внутрішньоміська боротьба була тривалою і жорсто­кою, але 1302 р. «чорні» взяли гору. данте у той час був у римі, і його заочно засудили до вигнання з флоренції. у вироку говорилося, що його спалять живим, якщо він наважиться повернутися в місто. так почалася пора поневірянь данте. він говорив, що зрозумів, «який гіркий хліб чужий, як тяжко підніматися чужи­ми ». розпові, що данте побував майже в усіх містах італії, шука­ючи притулку. самотність на чужині (його дружина джемма донаті залишилась у флоренції), розчарування в папській партії гвельфів, страх за майбутнє рідного міста — усе це поета до сподівань на владу імператора. у 1310 р. німець; кий імператор генріх vii вступив із військом в італію, і запальний поет оголосив себе його прихильником. трактат «про монархію» втілює віру автора в ідеально­го монарха, який служить народозі і не залежить від церкви й панства. але генріх vii незабаром помер, і надія данте на повернення на батьківщину померла разом із ним. останні шість років данте провів у равенні, де й закінчив свій життєвий шлях 14 вересня 1321 року. крім «нового життя», перу данте належать й інші твори. наприклад, у фі­лософському творі «бенкет» (1304) письменник утверджує природну схильність людей до пізнання, що є «найвищим досягненням життя». у трактаті «про на­родну красномовність» (1304) данте уславлює красу й велич народної італійської мови, але він не заперечував значення латини, яка, на його думку, може залиши­тися мовою науки й літератури. данте цілком справедливо вважається основоположником італійської літера­турної мови, яка, за його словами, може стати кроком до об'єднання італії. найбільш відомий твір данте — поема «божественна комедія», яку поет роз­почав приблизно у 1307—1313 рр. і завершив у 1321 р., незадовго до смерті.незабудь добавить в друзья, и поблагодорить)
4,7(17 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Nastya080503
Nastya080503
11.11.2020

1. дело и труд всё перетрут

2.

Это всё приключенчиские рассказы, про школу. Вот и объединили)))

3.

да я согласен с автором

4.

Мне понравился рассказ " тайное становится явным" Этот рассказ мне понравился тем,что там описывается,то как закрутилась история вокруг мальчика,но его мама все узнала)

5.

книги Драгунского высмеивают человеческие качества, в тоже время они дают это в развлекательной форме

6.

Да, но можно так же добавить, что они в какой-то мере поучительные.

7.

Он был расстроен.пойти поиграть с друзьями!

8.

Сказка - это вымысел с элементами волшебства, который несёт в себе назидательный смысл и призван чему-то научить. В сказках широко раскрываются волшебные миры и их яркие герои. Рассказ - это повествование (часто реалистичное), написанное так, словно оно составлено на основе реальных событий. Он более узок и целенаправлен, нежели сказка. Рассказ имеет цель поведать лишь о каком-то конкретном происшествии, которое случилось с главным героем. Он не претендует на обучение читателя чему-то полезному.

9.

Рассказ - история основанная на реальных событиях, в нашем мире и в наше время. Сказка - вымышленная история с главным лирическим героем и волшебными Так же сказка акцентирована на том, чтобы приподнести читателю нравственный урок. Рассказ же никакого урока в себе не несет.

10.

1.Однажды я пришёл домой и не захотел делать домашнее задание. Я покушал и пошёл гулять с моими лучшими друзьями. Пришёл я домой около 19:32 мама меня наругала что я так поздно прихожу и спросила у меня "Ты сделал домашнее задание?! " я сразу не думая сказал "Да! " Мама мне ответила с удивлением "покажи я проверю" Я достал из рюкзака тетрадку где должно было быть написано домашнее задание но там было пусто. Мама со злостью сказала " Эх ты врунишка ладно утром встанешь рано и сделаешь домашнее задание и запомни эту пословицу Делу время-потехе час!.

удачи!

4,8(16 оценок)
Ответ:
Lidiamazyr
Lidiamazyr
11.11.2020
Коля Красоткин - герой романа Достоевского "Братья Карамазовы". 

Замечательный маленький мужчина. По крайней мере, сам он себя мальчиком не считал, и в свои годы (14 лет) очень даже серьезный подход к жизни имел. 

"Был он смелый мальчишка, «ужасно сильный», как пронеслась и скоро утвердилась молва о нем в классе, был ловок, характера упорного, духа дерзкого и предприимчивого. Учился он хорошо, и шла даже молва, что он и из арифметики и из всемирной истории собьет самого учителя Дарданелова. Но мальчик хоть и смотрел на всех свысока, вздернув носик, но товарищем был хорошим и не превозносился. Уважение школьников принимал как должное, но держал себя дружелюбно. Главное, знал меру, умел при случае сдержать себя самого, а в отношениях к начальству никогда не переступал некоторой последней и заветной черты, за которою уже проступок не может быть терпим, обращаясь в беспорядок, бунт и в беззаконие. И однако он очень, очень не прочь был пошалить при всяком удобном случае, пошалить как самый последний мальчишка, и не столько пошалить, сколько что нибудь намудрить, начудесить, задать «экстрафеферу», шику, порисоваться. Главное, был очень самолюбив. Даже свою маму сумел поставить к себе в отношения подчиненные, действуя на нее почти деспотически. 
4,6(76 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ