Защита состоится на заседании диссертационного совета по присуждению ученой степени кандидата искусствоведения при Институте литературы и искусства им. М. О. Ауэзова Комитета науки Министерства образования и науки Республики Казахстан по адресу: 050010, г. Алматы, ул. Курмангазы, 29.
С диссертацией можно ознакомиться в Центральной научной библиотеке Министерства образования и науки Республики Казахстан по адресу: 050010, г. Алматы, ул. Шевченко, 28.
Автореферат разослан «__» 2008 года
Ученый секретарь диссертационного совета
ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА РАБОТЫ
Диссертационная работа посвящена научному исследованию казахской портретной живописи периода 1970-80-х годов. Актуализация проблемы личности и ее отражение в изобразительном искусстве Казахстана в последней четверти ХХ века обозначилась в процессе осознания и утверждения духовной и культурной идентичности нации. Именно в этот исторический отрезок времени в изобразительном искусстве республики выдвинулась целая плеяда художников, в творчестве которых портретный жанр занимал особое место. Процесс развития портретной школы 1970-80-х годов складывался из взаимодействия широкого спектра объективных и субъективных факторов взаимодействия традиций и новаторства, обусловленных общей ситуацией в советском изобразительном искусстве этого периода. Являясь первым опытом системного изучения особенностей эволюции казахской портретной живописи 1970-80-х годов, данная диссертационная работа включает два раздела, в которых рассматривается отдельно каждое десятилетие на примере анализа наиболее значительных и характерных портретных произведений. При этом типологические и образные характеристики портретов даются в отношении к процессу формирования уникального концептуально-пластического языка подлинно национального искусства портретной живописи. В работе выявляются прямые и опосредованные воздействия восточной и европейской портретной традиции на развитие портретной живописи 1970-80-х годов.
Актуальность исследования. Современный этап в истории независимого Казахстана, вступившего в ХХI век характеризуется целым комплексом инновационных подходов и стратегий, нацеленных на создание высокоразвитого демократического государства. Формирование общественного сознания, соответствующего высоким задачам повышения экономического и социального уровня жизни народа невозможно представить без опоры на духовное наследие в котором расширение и углубление научных знаний в области культурологических исследований имеет особое значение. В связи с этим можно отметить ряд положений, заключающих в себе актуальность данного исследования.
Изучение портретного искусства Казахстана 1970-80-х годов позволяет обнаружить новые аспекты в исследовании национального культурного наследия второй половины ХХ века. Актуальность исследования обусловлена необходимостью обратить внимание на этот, относительно недавний исторический отрезок времени, в котором был заложен значительный художественный потенциал в плане утверждения национальной концепции творческого выражения, формирования нового цвето-пластического и стилевого языка, что во многом предвосхитило и предопределило инновационные открытия казахского изобразительного искусства 1990-х гг.
Данное исследование актуализировать проблемы развития национального изобразительного искусства последней четверти ХХ века в новом ракурсе комплексного подхода к анализу всей системы концептуальных взаимосвязей, характерных для этого периода на примере портретного жанра.
Відповідь:
У п”єсі Генріха Ібсена “Ляльковий дім” розповідається про сімейне життя Нори і Торвальда. Торвальд був заможним чоловіком, у нього було все - робота, сім”я, затишний дім і любляча дружина Нора. Шлюб цих двох осіб нагадував п”єсу у ляльковому будиночку. Чоловік був дуже толерантний, поважав себе і вважав, що брехні не повинно бути в їхньому сімействі. Проте одного разу все помінялося. Коли чоловік Нори був хворим, вона робила все, щоб вилікувати його, але їй не вистачало грошей. Тоді вона почала підробляти підпис свого батька на документах, тобто, вчинила злочин. Нора розуміла, що цього Торвальд не пробачить їй ніколи, якщо дізнається, хоча за цим вчинком стояло бажання врятувати його життя.
Нора потроху сплачувала борги, в які потрапила, рятуючи його. Коли про таке становище дізнався її чоловік, він був у сильному розпачі. Він хотів вигнати Нору із дому, казав що вона недостойна виховувати їхніх дітей, але його позиція різко помінялася, коли чоловік, який видав Норин секрет, сказав, шо не розкриє цю таємницю нікому.
Саме тоді Торвальд заспокоїв свою жінку і сказав, що у них буде все добре, оскільки ніхто не дізнається про її вчинок. Але Нора після довгих роздумів вирішила піти із дому, в якому її сприймають за ляльку.
Я вважаю, що Нора була варта кращого ставлення до себе з боку своєї сім*ї, оскільки любила свого чоловіка і готова була на все заради Торвальда. А він натомість був ладен вигнати її із дому за те, що вона підписувала фальшиві документи, щоб добути грошей і врятувати йому життя. Саме через це вона покинула своїх дітей і чоловіка, хоча їй було дуже боляче усвідомлювати, що ніколи, можливо, не побачить своїх діток.
Відкритий фінал п'єси не дозволяє визначити, що чекає Нору: перемога або поразка, загибель або «нове життя». Адже Нора живе не своїм життям. Вона сама зізнається, що відчуває себе лялькою, що нею завжди керували - спочатку батько, потім чоловік. Мені шкода її.
Пояснення:
