Ява(насправді його звали Іваном) і Павлуша друзі-нерозлийвода. За темпераментом характеру вони не дуже подібні, проте Іван більш вигадливий і веде за собою друга. Його фантазії немає кінця, а бурхлива уява змушує придумувати такі " викаблуки",що потім дорослі не знають, що робити:плакати чи сміятися. Та і бешкетували хлопці не тому, щоби зробити зло, а щоби бути відомими, і щоби слава про них гриміла навколишніми селами. Побачивши у Києві метро, хлопчики вже самі його риють під свинарником, а корову Контрибуцію змусили взяти участь у справжньому родео. Проте ми бачимо, що хлопчики, незважаючи на непосидючість і бешкетливість, надзвичайно добрі і співчутливі. Коли вони почули, що із криниці доноситься щеняче скигління, навіть не задумуючись, рішили врятувати тваринку. Якщо Ява завжди знаходиться у пошуку, що б ще таке придумати.., то Палуша, навпаки, дуже врівноважений, спокійний і серйозний,а проте завжди підтримує другові витівки. Мабуть, автор, зображаючи Івана, нагородив його багатьма своїми власними рисами характеру, навіть волосся йому придумав руде, яке мав у дитинстві сам.
Стоит чудесный майский день. Как хорошо в эту весеннюю пору! Ласковое солнце осветило всю окрестность. После тёплого дождя покрылись сочной зеленью поля, луга и леса. Синие и жёлтые цветки подняли прелестные головки. Земля надела пёстрый наряд. Вот уже появились душистые кисти на черёмухе, на сирени. У лесного оврага цветут ландыши и земляника. На вершину высокой ели забралась шустрая белочка. Спешат домой перелётные птицы. Лес встречает своих певцов. С раннего утра до позднего вечера не смолкают в лесу птичьи голоса. С полей и лесов несутся весенние звуки. Май – самый нарядный и звонкий месяц года.
2.Дружбу и взаимопонимание.
3.Доверие
4.Уважение
5.Общие интересы.