Я зайняв твою душу
Він стояв дивлячись у вікно. Ооо! Цей божевільний і не справедливий світ! Він пошкодував цих малоліток, а вони так обійшлися! Ейнар як завжди викрутився, його місіс Лісандер витягла, сказала ми його насильно змусили ... Брехня! Пролунали кроки в двері постукали ... Заковтнувши підступили сльози, Артур ів: "Увійдіть". Краєм ока він побачив увійшов.
-А ... Це ти Йомен?
-Ну звичайно ж це я! Хто ж ще? А ти думав Щасливчик Ейнар? -В його голосі чітко чулося неприховане презирство.
-Ні! -Артур посміхнувся, -до нього тепер мені все одно! Трус-одно слово!
-Зате ми до остраху хоробрі! -В голосі йомена чулася посмішка.
На вулиці почулася сирена і звук мотора.
-Це менти ...- видихнув Артур.
-Прощавай друже!
-Тільки один? -Голос Артура був засмучений.
-Ні ... Не тільки друг ...
Артур відчув чуже дихання. Він різко обернувся. Йомен притиснув його до себе. Його губи були все ближче. Артур миттєво відповів на поцілунок. Але до жаху (а може на щастя) вони стояли біля окна.Артура перекосило від жаху, коли він зрозумів що ще чуть-чуть і він впаде. Минуло 2 секунди і сталося відразу дві речі. Перша-поцілунок закінчився, а друга-Артура переважило і він впав ...
***
Йомен ж з непідробним жахом в очах дивився на смерть одного, а тепер ще й son amour (*) і не розумів що йому робити ... Нарешті зрозумів ... Безстрашно він підняв коліна на підвіконня і стрибнув з висоти 5 поверху ...
Як не дивно він не помер від розриву серця ще в польоті, але тільки він впав на землю відчув страшний біль до сліз в голові і гучний тріск в ушах.Он підповз до Артура і за до страшних зусиль доторкнувся до вже похололі руки Артура. Він глянув на небо ... А потім ... Перестав відчувати себе
Объяснение:
Аліна – особлива дитина, не дарма вона «не зійшлися характерами з Тетяною Володимирівною, першою вчителькою».
Характер Аліни розкриває ситуація з малюнком неваляшки в перші дні навчання в 1 класі. Аліна малює не одну неваляшку, як вимагала вчителька, а трьох, створює картинку сім’ї – вона, мама і дідусь. Реакція вчительки не забарилася – виставити на осуд усьому класу малюнок дівчинки, підкреслюючи, що «жодного разу не зустрічала в природі неваляшку з бородою». «І всі відразу відчули, що я зробила щось погане …».
