У фільмі все все триває наче протягом одного-двох днів, а в книзі описується як Міо вже рік живе у тата-короля, як часто тато ставить на дверях відмітки зросту Міо, примовляючи "Як ти виріс". Також є в книзі момент, де король з Міо сиділи у гостях і Міо почав сміятися, але злякався, бо в родині опікунів не можна було сміятися, однак тато-король сказав "та найбільше я люблю, коли у моєму саду сміється мій син".
За книгою у вежі, до якої хлопчиків було замкнено, їх врятувала від голоду чарівний ложечка, що належала сестричці Їрі: вона постійно наповнювалася їжею. У фільмі пташка, яка загинула рятуючи героїв, налетівши на факел вивідувачів, в кінці просто встала і побігла до інших дітей, але у книзі вона була мертвою, а оживив її плащ Міо, яким він її прикрив, і ткалина чарівна підкладка оживила дівчинку, яка була дочкою ткалі.
Объяснение:
Главный герой произведения предстаёт перед читателем наивным и
ранимым. Но позже становится понятно, насколько он силен духом. Он
очень добрый и заботливый ребенок. Для него человеческие отношения
представляются чем-то очень важным. Их можно быстро разрушить, но
создавать заново придётся долго. И уж если дружба или любовь
настоящие, то они продлятся даже в разлуке Дружить и заботиться
очень важно для него. Он чувствует ответственность за тех, кого
приручил. Несмотря на свой ум и склонность к размышлениям, он все
еще ребёнок. И об этом говорят его постулки. Он поругался с Розой,
которую очень любил и тотчас решил отправиться в путешествие
неизвестно куда. Он не боится выглядеть глупо. Это так легкомысленно
и по-детски
Объяснение:
Ароматен, вкусен он!
Всем, кто создал это чудо
Благодарность и поклон!
Хлеб, не объёмное слово
Но по смыслу важнее нет.
Во главе он стоит живого
Без него не проходит обед.
Хлеб миллионы жизней
От смерти ни раз.
Кровью крестьянской, потом
Он доставался для нас.
Не напрасно народ
С давних пор и поныне
Хлеб насущный зовет
Самой первой святыней.
Золотые слова
Забывать мы не вправе:
"Хлеб всему голова! " -
В поле, в доме, в державе!