Наскільки є сучасний герой повісті О. Бальзака "Гобсек"?
І. Образи скнар у світовій літературі. (Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя.)
ІІ. "Гобсек" — повість про утвердження влади буржуазії. (Бальзак, вірний життєвій правді, показав, як справжнім хазяїном Липневої монархії стає "вульгарний багач-вискочка", що після революції 1830 року проникає в усі сфери життя суспільства, стає при владі, потіснивши аристократію. Їхня влада не гребує нічим і часто ігнорує моральні засади життя суспільства.)
1. Чому Гобсек — типовий герой? (Гобсек — лихвар, а отже, людина, яка завжди матиме зиск у суспільстві, де ходять гроші. Не так важливо, що за гроші в обігу, але важливе до них ставлення. Гобсек типовий не тільки для свого часу, але й для будь-якого суспільства, де формуються капіталістичні відносини, де капітал завойовує позиції при владі.)
2. Які риси Гобсека сучасні? (Гобсек — це уособлення влади грошей. Головна його риса — прагнення будь-що заробити гроші, примножити капітал. Він розуміє цінність грошей і твердо оцінює їх значення для людини. Його своєрідна формула актуальна й сьогодні: гроші дають свободу, а великі гроші владу. Над усе він цінує гроші, як це дехто робить і зараз. Гроші для нього цінніші за дружбу, кохання, родинні стосунки, — на жаль, ця риса досить типова й для сучасності. І в наш час — час майнового розшарування — губляться певні цінності і стосунки.)
ІІІ. Чого не зрозумів Гобсек? (По-перше, не зрозумів, що вже на певному етапі не він володіє грошима, а вони керують ним. Втративши моральні орієнтири, Гобсек пропустив момент, коли гроші зробили його бранцем золота. По-друге, Гобсек збіднив своє життя, не зумівши поставити гроші на службу хоч би собі і своїй далекій родичці. Адже він міг насолоджуватися теплом родинної любові, дарувати кохання, по-іншому бачити цей прекрасний світ. Але він прожив павуком біля грошей.)
Сначала окружающие Никиту фантастические существа перестают вести себя враждебно по отношению к мальчику: “Во дворе все молчали: видно, всем стало боязно отца-солдата, и под землей было тихо, никто не карябался оттуда наружу, на свет” . Потом мир вокруг ребенка становится обыкновенным: “Никита так же, как и вчера, смотрел в лицо каждому существу во дворе, но ныне он ни в одном не увидел тайного человека; ни в ком не было ни глаз, ни носа, ни рта, ни злой жизни” . Затем мальчик снова одухотворяет предметы, окружающие его, но теперь этот мир фантастических существ добр по отношению к Никите: “Когда он выпрямил первый гвоздь, он увидел в нем маленького доброго человечка, улыбавшегося ему из-под своей железной шапки”
Отец объяснил Никите так: «Это ты хочешь всех сделать живыми, потому что у тебя доброе сердце».
