Володи́мир Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979—1015), князь новгородський (970—988). Хреститель Русі. Представник варязької династії Рюриковичів. Наймолодший (позашлюбний) син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші (імовірної дочки древлянського князя Мала). Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977—979). Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Охрестив Русь 988 року. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну золоту монету. Заснував Володимир (988), Переяслав (992) та інші міста. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний герой України. Прізвиська — Великий, Святий, Хреститель, Красне-Сонечко тощо.
Зміст
1 Імена
2 Біографія
2.1 Народження і дитинство
2.2 Завоювання київського престолу
2.3 Язичницька реформа
2.4 Походи
2.5 Хрещення
3 Сім'я
3.1 Родовід
4 У фольклорі
5 Вшанування
5.1 Пам'ятники
5.2 У боністиці, нумізматиці, філателії
5.3 Нагороди
5.4 Топоніми
5.5 1000-річниця упокоєння
6 Канонізація
7 Примітки
8 Бібліографія
8.1 Джерела
8.2 Монографії
8.3 Статті
8.4 Довідники
9 Посилання
Объяснение:
