2.12 месяцев как люди 3. волшебное колечко, 4.чтобы она в лёгкой одежде пошла на мороз и не замёрзла 5.быстро очютилась дома 6.Принцеса управляющая всеми 7.у бедных людей царские наряды
Правдивое:
1.любовь 2.Золото
3. обещание
4.патчерица
5. некто не накажет за лож
6. Принцесса
7. наглость принцессы. 8. времена года попорядку самый старший Декабрь, он главный.
Відомо, що на з самого початку другої світової війни а. де сент-екзюпері часто малював хлопчика з крильцями, який через хмари здивовано дивився на землю, будинки і людей. цей здивований маленький хлопчик не давав спокою письменникові і врешті-решт став героєм дивовижної казки «маленький принц», яка зараз відома в усьому світі. казка стверджує красу людських відносин, вона написана з безмежною жагою пізнання навколишнього світу і прагненням людей до щастя та мудрості. казка а. де сент-екзюпері не тільки для дітей, а й для дорослих, вона підкорює своєю щирістю і можливістю з головою зануритися у світ дитинства. коли читаєш про подорожі маленького принца по різним планетам, коли слухаєш його міркування, починаєш розуміти, що в головному героєві казки гармонійно поєднується проникливість та мудрість дорослої людини і безпосередність дитини. хлопчик впевнений, що всі, як і він сам, повинні жити за принципом: «встав вранці, вмився, привів себе в порядок – і відразу ж в порядок свою планету». для неегоїстичного і доброго хлопчика піклуватися про оточуючих було необтяжливо і природно. на жаль, далеко не всі мешканці планети земля, зокрема ті, з якими зустрічається хлопчик під час своєї подорожі, поділяли принципи життя маленького принца. наприклад, король дивився «на світ дуже спрощено», він мріяв тільки про те, щоб у нього було якомога більше підданих. честолюбець не помічав нічого навколо і бачив сенс свого життя лише в шануванні власної особистості, бо «гонорові люди глухі до всього, окрім хвали». життя п’яниці маленький принц взагалі вважав якоюсь нісенітницею, бо той пив для того, щоб забути про те, що він п’яниця. мешканець ще однієї планети за справедливим зауваженням маленького принца не приносив нікому користь тим, чім займався, адже той був постійно зайнятий перерахуванням зірок. хлопчик йому казав: «і моїм вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. а зорям від тебе нема ніякої користі». від усіх, з ким зустрічався на землі маленький принц, відрізнявся тільки ліхтарник, адже хлопчик вважав, що в «його роботі все ж таки є сенс». крім того, цей герой викликав повагу своєю вірністю даному слову. можливо, заняття ліхтарника викликало б презирство мешканців інших чотирьох планет, а «між тим з них тільки він один не смішний. може бути, тому, що він думає не тільки про себе». я впевнений, що якби а. де сент-екзюпері продовжив свою казку і відправив маленького принца на восьму планету, хлопчик обов’язково зустрів би там гідних і чесних людей, які довели б героєві, що і на землі є багато тих, хто піклується не стільки про себе, скільки про інших. адже письменник і без того прагне донести до читачів думку про те, що треба жити так, щоб не бути пихатим і егоїстичним, щоб приносити користь людям і зберігати вірність у дружбі та коханні.
Повесть «Гробовщик», занимающая центральное место в цикле, является и сосредоточением его духовного смысла. Представители формальной школы в литературоведении (не то Шкловский, не то Эйхенбаум) в свое время восхищались тем, что эта повесть представляет собой утонченную композиционную игру: «Гробовщик» написан, по сути дела, ни о чем, ибо в конце повествования выясняется, что основные события, о которых идет речь, происходили не наяву, а во сне. Но, подмечая только это, формалисты не учитывали духовную сторону человеческого бытия: ибо хотя, как учат святые отцы, снам верить не следует, однако бывают и сны от Бога - те, которые побуждают человека к покаянию. Именно таким было сновидение гробовщика: в нем, как на Страшном суде, он встретился с теми, с кем в течение своей жизни поступил не по совести: «Ты не узнал меня, Прохоров, - сказал скелет, - Помнишь ли отставного сержанта гвардии Петра Петровича Курилкина, того самого, которому... ты продал первый свой гроб - и еще сосновый за дубовый?». Эта встреча оказалась всего лишь сном - и потому, по мнению многих исследователей, у «Гробовщика» счастливый финал: «...Угрюмый гробовщик, чье сердце не радовалось в начале повести... пройдя через испытание - встречу со смертью, преодолел уныние, обрадовался тому простому счастью, которое дарит жизнь» (Кулыгина А.Г.); он «все-таки радуется под благовестный перезвон своему возвращению к истинной жизни и посылает за дочерями» (Кондратьев А.С.). На наш взгляд, финал «Гробовщика», напротив, трагичен, ведь рано или поздно гробовщик все равно умрет, а призыв к покаянию остался им не услышан и не понят. Прохоров радуется тому, что он не умер - но духовный результат его существования от этого не меняется: обман, совершенный им в жизни, не искуплен, и благовест, под который он пробуждается, звучит не для него - он не идет в храм, а приглашает дочерей пить чай. Интересно, что страшный сон обрамлен колокольным звоном: во время пиршества в доме сапожника гости слышат, как звонят к вечерне, но так же не спешат к Богослужению
Вымышленное:
1.подснежники зимой,
2.12 месяцев как люди
3. волшебное колечко,
4.чтобы она в лёгкой одежде пошла на мороз и не замёрзла
5.быстро очютилась дома
6.Принцеса управляющая всеми
7.у бедных людей царские наряды
Правдивое:
1.любовь
2.Золото
3. обещание
4.патчерица
5. некто не накажет за лож
6. Принцесса
7. наглость принцессы.
8. времена года попорядку самый старший Декабрь, он главный.