«Войну и мир» Л.Н. Толстого в жанровом плане принято называть романом-эпопеей. Связано это с некоторыми особенностями данного жанра. Описания событий жизней центральных персонажей выходят за рамки обычного романа, потому что в произведении наблюдается масштабный характер.
В «Войне и мире» Л.Н. Толстому удалось отобразить большой временной промежуток. Начинается действие в 1805 году, а заканчивается в 1820 году. Так, в романе-эпопее Л.Н. Толстого отобразились события 15 лет.
Из предыдущей особенности лаконично вытекает следующий признак романа-эпопеи, который проявился в «Войне и мире»: большой объем. Все события разворачиваются на страницах 4-ех томов.В центре повествования лежат исторические события. Все исторические моменты выстроены Л.Н. Толстым в хронологической последовательности. Особое внимание уделяется описанию военных действий, которые написаны в реалистических традициях. Времена Отечественной войны становятся центром повествования.В романе вымышленные персонажи граничат с образами реально существующих личностей. Вымышленные действия развиваются одновременно с реальными событиями лет. Следует отметить, что многие исторические события показаны глазами конкретных людей, то есть история всего народа Л.Н. Толстым часто дается через историю жизни отдельных представителей народа. Несмотря на это, писатель в центр повествования ставит не судьбы нескольких центральных персонажей, а судьбу целого народа. Личные истории тесно граничат с историей всего русского народа.Таким
образм, Л.Н. Толстой написал не просто роман, а роман-эпопею, который заключил в себя черты различных жанров: исторический, народный, семейный, психологический и философский романы. Личные истории развиваются в «Войне и мире» параллельно с судьбой всего народам
Вот смотри извини что такое долгий
Объяснение:
"Пісня про Роланда" — найвідоміший французький народний епос. У ньому розповідається про знаменитий бій біля Ронсевале між франками і маврами.
У 778 році король франків Карл Великий зі своїм військом вступив в Іспанію, що знаходилася тоді під владою мусульман. Кровопролитна війна з "невірними" велася, за народними переказами, сім років. Особливо відзначився в мій маркграф Бретані Хроутсанд, що залишився в легендах як Роланд. Про запеклу хоробрість і подвиги цього героя і розповідає пісня середньовічного співака Турольда.
Після семи років війни Карл Великий зайняв весь гірський край, до моря, і дійшов до Сарагоси. Правитель Сарагоси Марсилій вирішив прислати до Карла послів із пропозицією миру. Він готовий був навіть пообіцяти, що прийме християнство, аби тільки франки відступили від Сарагоси. Але Карл не поспішав з відповіддю ("Відповідь любив він зважити не поспішаючи"): він вирішив зібрати раду. Серед тих, кого зібрав Карл, були архієпископ Турпен, мужні воїни, граф Роланд, його товариш і побратим граф Олів'є, вітчим Роланда Ганелон. Карл побоюється зради. Роланд, племінник Карла, згодний з ним, він нагадує про підступництво Марсилія, який стратив двох посланців короля. І тільки Ганелон каже:
Поверьте не Роланду — он кичлив,
Не мне, не прочим, а ушам своим.
Желает заключить Марсилий мир.
Тоді Роланд пропонує відправити послом до Марсилія саме Ганелона. Ганело-ну доводиться підкоритися наказу короля, але злість на Роланда він затаїв. Прибувши до Марсилія, він каже сарацинам, що винуватець усіх їхніх нещасть Роланд, це він підбурює Карла продовжувати війну: "Убить его — и прекратятся войны". Ганелон пропонує підступний план: погодитися на всі умови Карла і вручити йому ключ від Сарагоси. Король поведе своє військо, залишивши ар'єргард на чолі з Роландом, і тоді Марсилій кине проти нього все своє величезне військо.
Повернувшись до Карла, Ганелон, знаючи відвагу і хоробрість Роланда, пропонує йому прикрити відступ франків. Не відчуваючи біди, Карл залишає Сарагосу. Він радить Роландові взяти половину війська, але той залишає собі лише двадцять тисяч в ар'єргарді. З ним залишаються і його вірні друзі Олів'є і Турпен. А в цей час проти них із Сарагоси виступає стотисячна рать. Граф Олів'є розуміє, що їх зрадив Ганелон, але Роландові важко повірити в це, адже Ганелон — його вітчим.
"Собрат Роланд, трубите в рог скорей, чтоб Карл дружины повернуть успел", — просить Олів'є. Однак Роланд вважає, що вчинити так — означає злякатися. Тричі Олів'є звертався до нього, але тричі йому відмовляли. "Разумен Оливье, Роланд отважен, и доблестью один другому равен". Граф Роланд надто самовпевнений, але, на жаль, зрозуміє він це занадто пізно.
Чотири рази франки відбивали натиск маврів, але п'ятий бій став для них останнім: "Лишь шестьдесят от смерти Господь". Олів'є кидає Роландові гіркий докір: "Быть смелым мало — быть разумным должно". Коли все-таки Роланд затрубив у ріг, кличучи на до королівське військо, вже було надто пізно. Карл повернув війська, прийшов на до . Але що побачив він, вступивши до Ронсевалю? Олів'є убитий, Турпен "в ста местах пронзен", загинув і Роланд. Військо його розбито. Але не військова поразка гнітить Карла — він утратив своїх найвідданіших васалів, мужніх і чесних воїнів: "Цвет Франции погиб — то видит Бог".
Карл помстився за загибель Роланда й інших доблесних лицарів, він переміг сарацинів і стратив зрадника Ганелона. Іспанія була похрещена.
Возмездие свершил король наш славный,
<...> Вот жесте [песне] и конец.
Так закінчує середньовічний співак Турольд свою пісню про славного лицаря Роланда і його друзів, що віддали життя за короля, за славу Франції.
Сказ "Медной горы Хозяйка" Павел Бажов
Хозяйка Медной горы-это сказочное существо,охраняющее богатства Уральских гор.Волшебная зелёная ящерица,с головой девушки,может обращаться в красивую,статную девицу,с черной косой.Зеленоглазая,одетая в шелка красавица,с статной поступью и мудрыми речами.
Хозяйка очень подвижная,шустрая ,любит пошутить и посмеяться.Как волшебное существо,она мудрит с путниками,которых встречает.Подвергая их искушениям,Хозяйка испытывает мастеров.Многих губит,но и многих одаривает.Местные жители избегают встреч с ней,не зная,чем встреча может закончится.Войско Хозяйки-малахитовые ящерки,которые выполняют её приказы.
Хозяйка бездушна,она называет себя "каменной девкой".Она может превращать горные породы в обманку,чтобы мастера не смогли найти залежи и начать выработку.Мало обещает,но всегда выполняет обещания.Богатства Хозяйки Медной горы несметны,она щедро одаривает тех,кто ей нравится.Степан ей Красногорский рудник,в награду он получил вольную.
Хозяйка-ясновидящее существо,она видит будущее и предсказывает судьбы людей.Встреча с ней не приносит счастья.Она просит Степана забыть о ней,но он не в силах.Хозяйка полюбила Степана,она оценила его верность Настеньке,но когда мастер умирает,Хозяйка оплакивает его,как простая девушка.