Человека незнающего гражданские права можно заставить выполнять то, чего он делать не должен либо лишить его того, на что имеет право, можно безнаказанно унижать и запугать несуществующей ответственностью и не обращать внимания на его требования. он не будет знать, как можно цивилизованно добиваться своего и защищаться, не выходя за рамки закона, он просто вынужден терпеть унижение, и не понимает, что можно нарушителей призвать к ответу. и много людей даже не догадываются, что в руках у них есть мощное средство для решения всех проблем, называемое «право», которым не то и сложно пользоваться, как может показаться.
орт і Солоха, які наробили у піднебессі різних капостей, прилітають до хати зігрітися та відпочити. Їхню ідилію порушує раптовий стукіт у двері. Чорт ховається у мішок. На превелике здивування входить сам Голова, який ішов до Дяка та, загубивши дорогу, вирішив завітати до Солохи на кутю. Солоха пригощає його горілкою. Тільки встиг Голова чарочку випити, як хтось стукає у двері і псує його гарний настрій. За дверима чути голос Дяка. Голова зовсім не бажає зустрічі із ним. У паніці він метушиться по хаті, і Солоха, не вигадавши нічого кращого, ховає його у інший мішок. Входить Дяк. Зголоднілий, він випиває чарочку і не встигає скуштувати смачних страв, як знову лунає стукіт. Дяк дуже наляканий, він боїться, щоб про його візит до Солохи не дізнався отець Кіндрат, і просить сховати його. Як і Голова він опиняється у мішку. Входить козак Чуб, найбажаніший для Солохи гість. Солоха ласкаво зустрічає і щедро частує його. Випивши чарочку, Чуб грає на бандурі та співає чумацьку пісню. Солоха підспівує йому. Однак і це побачення раптово переривається. У двері стукає Вакула. Чуб хоче сховатися, адже Вакула не має до нього приязні. Однак вільних мішків уже немає, і Солоха заштовхує його у мішок до Дяка. Входить Вакула, який дуже засмучений ставленням до нього Оксани. Він бачить мішки біля печі і виносить їх із хати. якось так
В рассказе «Бежин луг» Иван Сергеевич Тургенев описывает «ночное». Сейчас мы уже не знаем, что это такое, поэтому я с особым интересом прочитал этот рассказ. Ходить в ночное — это значит ночью пасти лошадей. В рассказе Тургенев показывает мальчиков, стерегущих табун. Охотник натыкается на них, возвращаясь с охоты. Он сперва «ошибся, приняв людей, сидевших вокруг тех огней, за гуртовщиков. Это просто были крестьянские ребятишки из соседних деревень, которые стерегли табун. В жаркую летнюю пору лошадей выгоняют у нас на ночь кормиться в поле: днем мухи и оводы не дали бы им покоя. Выгонять перед вечером и пригонять на утренней заре табун — большой праздник для крестьянских мальчиков. Сидя без шапок и в старых полушубках на самых бойких клячонках, мчатся они с веселым гиканьем и криком, болтая руками и ногами, высоко подпрыгивают, звонко хохочут».
