Сказка "Черная курица" рассказывает, как из хорошего и доброго мальчика получился малодушный человек. Сначала Алеша курице бескорыстно, не думая о выгоде, но когда получил подарок, дающий право получать удовольствие от жизни за так, он втянулся и стал корыстным человеком. Корысть заставила его стать предателем. Сказка учит, что что счастье купить за деньги нельзя, что настоящая дружба она бескорыстная, что человеку плохие дела возвращаются назад. Прочитав всю сказку и выделив главную мысль ребенок должен задуматься о последствиях предательства, насколько одиноким становится человек, погнавшись за бесплатным богатством.
Объяснение:
Объясн
Запитання і завдання до прочитаних уривків
1. Перекажіть зміст епізодів твору, які вам найбільше сподобалися. Що надає їм казкового характеру?
2. У чому полягала чарівна сила знайденого героями капелюха?
3. Як Мумі-троль на собі зазнав чарів капелюха? Що він пережив під час цієї пригоди? Прочитайте відповідні рядки тексту. Завдяки чому вдалося розвіяти чари?
4. Як герої упіймали Мурашиного Лева? Що відбувалося з капелюхом після того, як до нього потрапив цей звір? У кого перекинувся Мурашиний Лев? Що, на вашу думку, може означати таке перетворення?
5. Перекажіть історію про Чарівника. Що відчували друзі, слухаючи розповідь Нюхмумрика? Чим можна пояснити їхні почуття?
6. Опишіть життя мешканців казкової Долини. Схарактеризуйте стосунки між ними.
7. Подискутуйте! Чи можна назвати Мумі-троля та його друзів сміливцями?
8. Пофантазуйте! Як, на вашу думку, розгортатиметься сюжет казки далі?
Волощук Є.В. Світова література: підруч. для 5-го кл. загальноосвіт. навч. закл. / Є.В. Волощук. - К. : Генеза, 2013. – С.226-244
Ніколенко О. М.Туве Янсон (1914-2001)
Світ моїх мумі-тролів — це світ, за яким у глибині душі тужить кожен із нас... Туве Янсон
Сторінки життя і творчості
Фінська письменниця Туве Янсон створила чудові казкові образи — мумі-тролів, які ось уже декілька десятиліть подобаються дітям різних країн. Авторка писала про них шведською мовою, адже у Фінляндії, звідки родом мисткиня, використовуються дві державні мови — фінська і шведська. Вона була багатогранною особистістю, відома не тільки як майстер художнього слова, але і як скульптор, ілюстратор, науковець.
Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені у все найкраще, що мають.
Так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.
Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.
Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.