Цікаво, а якою ж буде школа майбутнього? Я уявляю її світлою і просторою. Величезні вікна, в які проникають яскраві сонячні промені. У коридорах стоять дивани. Тут можна відпочити, погортати підручники перед уроком. Скрізь красиві доглянуті квіти, акваріуми, де плавають великі екзотичні риби. Навколо ні смітинки. Ні в кого не піднімається рука порушити цю красу.А тепер давайте заглянемо в кабінети. Сучасні легкі і комфортні меблі, розсувні дошки, аудіо-та відеотехніка. Пояснення матеріалу супроводжується показом кинофрагментов, тому учні легко засвоюють нову тему.А ще, мені здається, в школі майбутнього має бути кілька комп'ютерних класів. І школярі, і їхні викладачі легко і вільно спілкуються з комп'ютером. Перевірити свої знання тут же після пояснення не складе ніяких труднощів. Все так просто, і в той же час так захоплююче!На мій погляд, всі кабінети треба пофарбувати в світлі спокійні тони.А от ми і в спортзалі. Який він величезний! Учні та вчителі можуть позайматися на модних тренажерах, поплавати в басейні. Після тренувань можна відвідати душові кабінки. А взимку до наших послуг - прокат лиж і ковзанів. Все для здорового життя!Після закінчення занять діти не квапляться додому. Чому? А тому що в школі працює безліч всіляких гуртків: і спортивних, і музичних, і комп'ютерних ... Кожен учень може вибрати собі заняття за інтересами. Усі гуртки зовсім безкоштовні.У вчителів величезне бажання працювати з нами - у них гідна зарплата, адже вони зайняті таким важливим і потрібною справою - вони виховують майбутніх гідних громадян великої країни.Ось такою я представляю школу майбутнього. Чи буде вона такою - я не знаю. На жаль, це залежить не від нас.
если я правильно поняла, рассказ должен быть по произведению короленко?
У каждого из нас были в жизни ситуации, которые мы запомним надолго. Для кого-то это мелочи школьных лет, удачные или неудачные праздники, различные посиделки с друзьями во дворе. А для меня такой историей служит всего лишь цветок. Что-то странное, подумали вы. А вот и нет, история вполне популярная. Надвигался праздник довольно распространенный и активно празднуемый по всей стране. Моя бабушка сильно приболела и почти не выходила на улицу, а в предверье праздника мне хотелось сделать ей особенный сюрприз. И я решила во что бы то ни стало достать ей её любимые цветы (можно написать любое редкое название, я для примра возьму гладиолусы). Весна только начиналась поэтому вырастить цветы самостоятельно у меня не было никакой возможности, да и времени уже почти не было. Я решила пройтись по магазинам и поискать там, но к моему искреннему удивлению среди огромнейшего множества цветов не ншлось не одного подходящего. Я очень растроилась, так как понимала, что теперь бабушка останется без любимого букета. Я поделилась своими переживаниями с лучшим другом и узнала, что он всю зиму выращивал на подоконнике нужное мне растение. Он без сожаления отдал мне цветок. Мне было очень не ловко, ведь я даже не знала не знала чем отблагодарить товарища.
Наконец настал долгожданный праздник. я пришла к бабушке с букетом её любимых цветов и замечательным тортом. Но к моему удивлению в прихожей уже стояла ваза с таким же букетом. Как оказалось мой друг, узнав о болезни бабушки просто не смог остаться в стороне и решил тоже поздравить её с праздником. Когда мы во всем разобрались, мы сели за стол пить чай с тортом и нам он казался особенно вкусным, ведь мы сделали доброе дело, доставили радость пожилому человеку и от этого чувства на душе сразу становилось светло.
незнаю подойдет или нет, но если тебе понравится буду искренне рада.
