Люблю дорожкою лесною, Не зная сам куда, брести; Двойной глубокой колееюИдешь - и нет конца пути. . .Кругом пестреет лес зеленый; Уже РУМЯНИТ осень клены, (осень не может румянить - олицетворение) А ельник зелен и тенист; -ОСИННИК ЖЕЛТЫЙ БЬЕТ ТРЕВОГУ; (олицетворение, аналогично) Осыпался с березы листИ, как ковер, устлал дорогу. . .Идешь, КАК БУДТО ПО ВОДАМ , (СРАВНЕНИЕ) НОГА ШУМИТ. . .а ухо внемлет (олицетворение) Малейший шорох в чаще, там, Где пышный ПАПОРОТНИК ДРЕМЛЕТ, (олицетворение) А красных мухоморов ряд, ЧТО КАРЛЫ СКАЗОЧНЫЕ, спят. . .(сравнение) Уж солнца луч ложится косо. . .Вдали проглянула река. . .На тряской мельнице колесаУже шумят издалека. . .Вот на дорогу выезжаетТяжелый воз - то промелькнетНа солнце вдруг, то в тень уйдет. . .И криком кляче а на возу - дитя, И деда страхом тешит внучка; А, хвост пушистый опустя, Вкруг с лаем суетится жучка, И звонко в сумраке лесномВеселый лай идет кругом. 1853
ОСЕНЬ
Кроет уж лист золотойВлажную землю в лесу. . .Смело топчу я ногойВешнюю леса красу. С холоду щеки горят; Любо в лесу мне бежать, Слышать, как сучья трещат, Листья ногой загребать! Нет мне здесь прежних утех! Лес с себя тайну совлек: Сорван последний орех, Свянул последний цветок; Мох не приподнят, не взрытГрудой КУДРЯВЫХ груздей; (ЭПИТЕТ) Около пня не виситПУРПУР брусничных кистей; (ЭПИТЕТ) Долго на листьях, лежитНочи мороз, и сквозь лесХОЛОДНО КАК-ТО ГЛЯДИТ (ОЛИЦЕТВОРЕНИЕ) Ясность ПРОЗРАЧНЫХ небес. . .(ЭПИТЕТ)
Большими буквами выделены соответствующие моменты.
Ну как-то так.. . могла что-то пропустить, правда...
Ант́ичність — період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.Гоме́р— легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу. В «Одіссеї» міститься перше у писемних джерелах повідомлення, що стосується найдавнішого населення на теренах України — кіммерійців[1]. В античності Гомеру приписувалося авторство й інших творів (див. кіклічні поеми; від деяких з них збереглися фрагменти). Сукупність проблем, пов'язаних з особою Гомера і його відношенням до «Іліади» та «Одіссеї», про час виникнення, склад і взаємозв'язок окремих частин цих поем становлять знамените не тільки в порівняльному літературознавстві, а й у всій науці про античний світ «Гомерівське питання». Вважається національним народним героєм Греції.Одіссей один з яскравих героїв поеми Гомера. Незважаючи на те, що він був нащадком богів, герой володів звичайними людськими рисами. Одіссей сильний та хоробрий воїн, але були і сильніші за нього. Та не фізична підготовка допомагала герою в бою та в житті. Головними помічниками стали кмітливість, розум та логіка. Саме ці якості зробили Одіссея героєм.Характеристика Одіссея:Допомагає герою і безцінний життєвий досвід. Він багато мандрував тому хитрість та кмітливість спонукали обдурити суперників. Одіссей переміг людоїда циклопа та царицю Цицею, що перетворила його друзів на свиней. Циклопа він позбавив єдиного ока. Потім вдало проплив повз сирен та опанував палац. Саме здатність перетворити обставини в свою користь допомагала герою одержувати перемогу. Образ Одіссея многострадальний. Герой значний час знаходиться далеко від рідних земель. Він сумує по жінці, яка чекає його. Серце воїна болить за рідним краєм. В образі Одіссея втілюється образ всього народу. Незважаючи на всі труднощі, він все ж таки мріє повернутися на рідні землі та обійняти дружину. Ці переживання додають образу величності. Відмінно від образів інших героїв античності, образ Одіссея багатогранний. В характері героя присутні також і негативні риси. Він розважливий і розраховує кожний свій крок. Одіссей вміє лічити гроші і отримувати прибуток. Хитрість проявляється і в господарських справах. Жорстокість героя проявляється в його помсті. Він не прощає своїх ворогів. Душа Одіссея дуже вразлива. Античний герой був популярний серед жінок. Він купався в їх увазі, але щиро кохав тільки свою дружину. Одіссей був зневажений богами та цей факт його не турбував. Навіть можливість отримати безсмертя не захопила героя проміняти свою любов до Батьківщини, жінки та сина. Така відданість визначається правильними поняттями про честь, совість та гідність. В образі Одіссея втілена доля цілого народу, його стремління повернутися на рідні землі, страждання багатовікового скитання і радість думки про те, що дома чекають.
ПЕЙЗАЖ
Люблю дорожкою лесною, Не зная сам куда, брести; Двойной глубокой колееюИдешь - и нет конца пути. . .Кругом пестреет лес зеленый; Уже РУМЯНИТ осень клены, (осень не может румянить - олицетворение) А ельник зелен и тенист; -ОСИННИК ЖЕЛТЫЙ БЬЕТ ТРЕВОГУ; (олицетворение, аналогично) Осыпался с березы листИ, как ковер, устлал дорогу. . .Идешь, КАК БУДТО ПО ВОДАМ , (СРАВНЕНИЕ) НОГА ШУМИТ. . .а ухо внемлет (олицетворение) Малейший шорох в чаще, там, Где пышный ПАПОРОТНИК ДРЕМЛЕТ, (олицетворение) А красных мухоморов ряд, ЧТО КАРЛЫ СКАЗОЧНЫЕ, спят. . .(сравнение) Уж солнца луч ложится косо. . .Вдали проглянула река. . .На тряской мельнице колесаУже шумят издалека. . .Вот на дорогу выезжаетТяжелый воз - то промелькнетНа солнце вдруг, то в тень уйдет. . .И криком кляче а на возу - дитя, И деда страхом тешит внучка; А, хвост пушистый опустя, Вкруг с лаем суетится жучка, И звонко в сумраке лесномВеселый лай идет кругом. 1853
ОСЕНЬ
Кроет уж лист золотойВлажную землю в лесу. . .Смело топчу я ногойВешнюю леса красу. С холоду щеки горят; Любо в лесу мне бежать, Слышать, как сучья трещат, Листья ногой загребать! Нет мне здесь прежних утех! Лес с себя тайну совлек: Сорван последний орех, Свянул последний цветок; Мох не приподнят, не взрытГрудой КУДРЯВЫХ груздей; (ЭПИТЕТ) Около пня не виситПУРПУР брусничных кистей; (ЭПИТЕТ) Долго на листьях, лежитНочи мороз, и сквозь лесХОЛОДНО КАК-ТО ГЛЯДИТ (ОЛИЦЕТВОРЕНИЕ) Ясность ПРОЗРАЧНЫХ небес. . .(ЭПИТЕТ)
Большими буквами выделены соответствующие моменты.
Ну как-то так.. . могла что-то пропустить, правда...