Характеристика петра на долю головного героя випало велике випробування: він сліпий від народження, і повинен поступово прийти до розуміння своєї цінності і необхідності в цьому світі. спочатку йому складно спілкуватися з однолітками, але поява в його житті евеліни приносить йому чимало приємних хвилин: він знаходить подругу, близьку людину. по суті, петро хоче знайти своє місце в житті, але спочатку йому потрібно прийняти факт власної сліпоти. довго він не може змиритися з тим, що не такий як всі, що не бачить світ. він повинен прийти до розуміння того, що володіє великим талантом, і захотіти його розвинути до високого рівня. багато в чому досягнення цієї мети сприяє вплив дядька максима, який вигадує для племінників нові випробування. ми бачимо, як з недовірливого і невпевненого юнака петро поступово стає сильною людиною, люблячим життя. коли він перестає жаліти себе і починає дихати на повні груди, результати не змушує на себе чекати: і ось петро вже сліпий музикант. короткий зміст історії розповідає про те, як у нього утворюється сім’я, особисте щастя. характеристика евеліни це була мудра і добра дівчинка, розвинута не по роках. при першому знайомстві можна помітити її незворушність і спокій, з яким вона дивилася на звичайні речі. по відношенню до петра вона ласкава і прониклива. недарма в ній одній в дитячі і юнацькі роки сліпий бачив відраду і втіху. евеліна — перший і єдиний друг петра, згодом його кохана. їхні стосунки гармонійні, з часом вони тільки міцнішають. евеліна завжди сприймала біль петра як свій власний. момент, коли вона дізналася, що він сліпий, запам’ятався їй на все життя: вона плакала над цією обставиною так, немов хлопчик (в ту пору ще незнайомий) був її близьким родичем або другом. характеристика дядька максима дядько максим був відставним військовим. звиклий до порядку й дисципліни, він хоче зробити з племінника гідну і впевнену в собі людину, якій були б не страшні ніякі душевні переживання і побутові труднощі. дядько бере активну участь у вихованні петра, намагається довести своїй сестрі, чому важливо не зніжити дитину, а навчити його жити у нашому непростому світі. дядько ніколи вголос не жаліє хлопчика, тим самим не дає йому приводу засумніватися в тому, що він може стати щасливим. за його ініціативою у будинок приходять молоді люди, серед них кадет і студенти — все для щасливого майбутнього петра. саме з дядьком максимом юний петро вирушає в найважливішу подорож за сенсом життя. конюх юхим він пробудив у маленькому петрові любов до музики, здатність чути красу мелодії і звуків. юхим був закоханий у дівчину, яка відмовила йому у взаємності, тому його музика наповнена справжніми почуттями і красою. ця повнота звуків і заворожує маленького петра, змушує його бігати до стайні і слухати досконалу гру конюха. юхим — перший учитель петра по музиці. саме в його стайні хлопчик навчився розуміти і цінувати справжнє мистецтво. анна михайлівна як будь-яка мати, вона прагнула оточити свою дитину теплом і увагою. дізнавшись, що дитина сліпа, вона довгий час горювала, ні в чому не знаходила розради. протягом усієї повісті її любов і підтримка всюди оточують петра, дарують йому почуття потрібності, підтримують в негараздах. основна думка повісті «сліпий музикант» навряд чи знайдеться інший такий твір, що надасть настільки сильний життєстверджуючий вплив, як і «сліпий музикант». герої описані досконалими: вони усі наділені живими рисами, індивідуальними якостями характеру. головний герой повинен пройти випробування сліпотою і полюбити життя, щоб стати великим музикантом. таким чином, багатогранною і значною є повість «сліпий музикант». короткий зміст дозволяє глибше зрозуміти почуття, думки сліпого, його світогляд. створюється враження, що короленко присвятив цей твір сліпим всього світу. 1
Митраша был моложе сестры на два года. он небольшого роста, но плотный, лобастый, затылок широкий. это и сильный парень. лицо мальчика было усыпано золотыми веснушками, а носик его, чистенький, глядел вверх. митраша , но трудолюбивый и целеустремленный. учителя в школе называли его "мужичок в мешочке", потому что в своём десятилетнем возрасте он уже выполнял всю мужскую работу в доме. мама умерла от болезни, отец погиб на войне. и они с сестрой остались сиротами. митраша обладал чисто мужскими волевыми качествами и был похож на своего отца. он выучился у отца столярному делу. у мальчика были нужные для этого инструменты. митраша делал различную деревянную посуду: бочонки, шайки, лохани. он всегда вспоминал о советах папы и они ему . мальчик бывал на всех собраниях, заботился о сестре. раша любил природу, пытался воспользоваться ее благами, но когда он оказался в лесу, где все общее, то он и, сам того не замечая, попал в беду. мальчик сильно любил сестру настю. подражая отцу, он наставлял её, учил. но когда сестрёнка не слушается, "мужичок в мешочке" начинает хорохориться и злиться. митраша - прекрасный человек, который в дальнейшем будет хорошим и трудолюбивым мужчиной. настя наоборот была вся в мать. автор шутливо называет её золотой курочкой. всё дело в том, что вся она отливала золотом. веснушки на лице были золотые, волосы такого же цвета, лишь носик один был чистенький и глядел вверх. это были умные дети. они часто выполняли общественную работу: танкистам, работали на колхозных полях, на лугах, на скотных дворах. у детей было много животных, но они всё равно хорошо с ними справлялись. во многом настя и митраша похожи, но есть у них и различия. с одной стороны настя благоразумная, ведь она пыталась отговорить брата пойти по дороге. с другой она поступила эгоистично, когда в ходе ссоры с митрашей бросила его и ушла вместе с корзинкой для клюквы. "мужичок в мешочке" был и из-за этого он и попал в беду, но своей находчивости он спас себя. именно смекалка мальчику спастись: попав в слепую елань, он смог подозвать собаку, и она спасла его. митраша был смелый, не зря же все в деревне удивились, когда узнали, что именно он подстрелил серого помещика. даже взрослые не смогли бы поверить, что десятилетний мальчик подстрелил волка. а "золотая курочка" из-за своей жадности тоже чуть не попала в беду. если бы она не опомнилась, её бы укусила змея. на фоне гармоничной природы, на фоне разнообразных богатств, освоенных человеком, жадность насти воспринимается как писателя тем, кто отступает от истинно человеческого. зло, с которым она сталкивается в природе, заставляет девочку оглянуться на себя и понять, какую ошибку она совершила, поддавшись вначале обиде, а затем азарту сбора ягоды. тревога, отчаяние, страх за брата охватывают душу девочки. именно через восприятие окружающей природы настя в полной мере осознает свой поступок: автор хорошо относится к своим героям. михаил пришвин использует уменьшительно-ласкательные суффиксы для описания митраши. он называет его "мужичок в мешочке", детей -"умненькие детки, любимцы", "их чистенькие носики". герои рассказа мне понравились, но некоторые их действия нет. если-бы митраша не был таким , а настя не поступила эгоистично с ним, то возможно не было бы тех несчастий, которые им довелось увидеть. но так как они поняли свои ошибки их можно простить.
