“П’ятнадцятирічний капітан” – Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим.
У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем.
Згодом капітан Халл познайомив відважного хлопця – з каліфорнійським судновласником Джеймсом Уелдоном. Той зацікавився сиротою і віддав Діка до школи в Сан-Франциско. У школі Дік особливо захоплювався географією та історією подорожей. На китобійній шхуні “Пілігрим” Дік був матросом. Адже справжній моряк повинен добре знати і китобійний промисел.
Дік був щасливий, що вирушив у плавання на судні свого благодійника Джеймса Уелдона. Кораблем командував його покровитель капітан Халл. Робота моряка підготувала хлопця до життєвої боротьби.
У п’ятнадцять років він уже міг брати на себе відповідальність і доводити до кінця свої задуми.
На борту “Пілігрима”
Человек боролся с несчастной любовью, не смог её перебороть и покончил жизнь самоубийством. Некий мудрец счел его глупым, и ему в вину вменяется отсутствие души.
Подразумевается, что несчастная любовь - не вина влюбившегося, и такого человека нужно не обвинять, а жалеть.