В сюжете романа обычная жизнь маленького городка американского Юга до гражданской войны. Главный герой произведения - озорной непослушный мальчишка Том Сойер и его друзья: Гекльберри Финн, красавица Бекки, а также страшный и жестокий индеец Джо, добродушная тетя Полли и многие другие. Как и все мальчишки этого возраста, Том и Гекльберри не очень хотят ходить в школу, где строгие учителя жестоко наказывают провинившихся учеников, потому что в те времена еще разрешались физические наказания. Том - замечательный рассказчик, он так увлекательно и самозабвенно врал, что даже тетя Полли верила ему, не то что мальчишки-ровесники. Мальчики ищут разных приключений и любят опасности, которые подстерегают их на каждом шагу. Бедная тетушка Полли не успевает следить за этим проказниками. Они всегда в движении, всегда придумывают какие-нибудь небылицы и попадают в разные ситуации, из которых порой так трудно выпутаться. Я думаю, что главная идея произведения всё-таки - дружба и преданность. Автор говорит о том, что главные качества хорошего человека - это доброта, храбрость, мужество, сообразительность и решительность.
Вот афористические выражения : «что наш язык земной пред дивною природой? » «невыразимое подвластно ль выраженью? »"что наш земной язык пред дивною природой? "-такой вопрос, не требующий ответа, ставит перед собой и нами жуковский. это не вопрос, а утверждение, приглашение к размышлению о том, как несовершенен, беден, бессилен наш язык перед природой - творением божием. но льзя ли мертвое в живое передать? элегия философична: происходит сближение воспоминаний о прошлом с райской, святой, бессмертной жизнью, даруемой праведным
Япрачытаў аповесць в.быкава “жураўліны крык”. гэтая аповесць, як і іншыя творы быкава, што я прачытаў, пра вайну. апісання ваенных дзеянняў у творы не шмат, больш старонак адведзена апісанню настрою і стану герояў, іх успамінам і перажыванням. з усіх салдат, якія засталіся на пераездзе затрымліваць ворага, мне найбольш спадабаўся свіст. вясёлы і знаходлівы, віцька ў воінам забыцца пра тое, што іх, магчыма, чакае смерць. яго жарты падымалі ў салдаіт настрой. віцька свіст сам вельмі шчодры чалавек і не любіць скупых. гэтая рыса яго характару вельмі добра раскрываецца ў эпізодзе з салам пшанічнага. іншы на яго месцы мог бы іцца з пшанічным і ціхенька з’есці сала толькі ўдваіх. але віцька так ніколі не зрабіў бы. ён добра разумее, што ўсе воіны галодныя. таму, забраўшы падманам сала ў пшанічнага, віцька прапануе зварыць кашу на ўсіх. вядома, не вельмі добра, што ён гэта зрабіў падманам, але ў дадзенай сітуацыі іншага выйсця не было. мінулае свіста дае нам зразумець, што ў гэтага хлопца ў жыцці не шсё было гладка. ён быў уцягнуты ў нячыстую справу: абкрадванне дзяржавы. за гэта свісту давялося нават пасядзець у турме. але сваю памылку віцька зразумеў сам і хутка выправіў яе. калі пачалося вайна, свіст разам з іншымі воінамі апынуўся на фронце. а ў хуткім часе — і на пераездзе. калм з’явіліся немцы і стала зразумела, што прыйдзецца загінуць, свіст ні на хвіліну не падумаў пра здраду. ён смела і адважна змагаўся да канца, падтрымліваў дух астатніх. васіль быкау ставіць перад сваімі героямі праблему выбару і або здрадзіць радзіме, або стаць яе абаронцам. віцька свіст выпрабаванне вытрымаў, нягледзячы на крымінальнае мінулае і памылкі ў жыцці. за гэта не патрэбна яго вельмі строга судзіць, таму што ў кожнага чалавека ёсць свае памылкі. але адна справа, калі чалавек разумее свае памылкі і ў далейшым не робіць іх, і другая справа, калі чалавек робіць памылкі і ў далейшым іх не выпраўляе. вось за гэтыя рысы характару мне і спадабаўся віцька свіст.
Как и все мальчишки этого возраста, Том и Гекльберри не очень хотят ходить в школу, где строгие учителя жестоко наказывают провинившихся учеников, потому что в те времена еще разрешались физические наказания. Том - замечательный рассказчик, он так увлекательно и самозабвенно врал, что даже тетя Полли верила ему, не то что мальчишки-ровесники.
Мальчики ищут разных приключений и любят опасности, которые подстерегают их на каждом шагу. Бедная тетушка Полли не успевает следить за этим проказниками. Они всегда в движении, всегда придумывают какие-нибудь небылицы и попадают в разные ситуации, из которых порой так трудно выпутаться.
Я думаю, что главная идея произведения всё-таки - дружба и преданность. Автор говорит о том, что главные качества хорошего человека - это доброта, храбрость, мужество, сообразительность и решительность.