Cучасного читача у творі Вальтера Скотта приваблює образ
Авенго Тим, що він блогородний лицар, а такі образи в
наш час вражаю ть. Він є показник мужності, шляхетності, чесності. Це сміливий, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді
провідника, який показує дорогу пріору та храмовнику головному ворогу Бріану де Буагільберу
шлях до палацу свого батька-
Седріка Сакса. На початку він не вказує свого імені. У романі показані всі позитивні якості героя, проте основна
його роль в романі-що він є своєрідною сполучною ланкою. Всі останні образи дані як би через
призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити
відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє
враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
Мальчик любит своего отца, а вот бабушка считает его слишком обыкновенным, "серой мышкой". Бабушка постоянно и бестактно сравнивает своего зятя с другими, более успешными и талантливыми, на её взгляд, мужчинами. Поэтому родители ссорятся, а ребенок всеми пытается их помирить. Но у него ничего не получается. Тогда он решил действовать решительно. Обратился за к другу Женьке по прозвищу "Могила" (он умел хранить тайны). Родители стали беспокоиться из-за долгого отсутствия сына и начали поминутно звонить Женьке. После многих звонков мальчик спрашивает у Женьки, дрожит ли голос у мамы? Получив утвердительный ответ, он возвращается домой. Родители на радостях мирятся.