Я з великим жалем перегортаю останню сторінку неймовірного оповідання відомого американського письменника Г. Уеллса «Чарівна крамниця» і опиняюся у зовсім іншому, реальному, буденному і не такому цікавому світі. Читаючи твір, я майже годину насолоджувалася дивовижним, радісним, чистим почуттям, адже я знаходилися у світі чарівної казки, від якої не хотілося відриватися і повертатися до повсякденних проблем. На превеликий жаль, мій світ зовсім не схожий на той казковий і дивовижний, в якому жив головний герой оповідання - маленький Джип.
У «Чарівній крамниці» мене все цікавило, чарувало і вабило: і чарівні дзеркала, і найнезвичайніший у світі капелюх, і порцелянова рука з колодою чарівних карт, і продавець крамниці, який з дивовижною спритністю діставав з рота і з-за вух кришталеві кульки. А які чудові іграшки були в цій лавці! Це й чарівні потяги, які рухалися без пружин і пари, і стійкі олов’яні солдатики, і коник-гойдалка, і чудова лялька, яка плакала і промовляла: «Яйце є — яйця немає». Все це — світ чарівної незабутньої казки, неповторний світ дитинства, у якому я опинилася завдяки неперевершеному таланту Г. Уеллса.
Автор оповідання якось зазначив: «Право називатися справжнім письменником має лише той, хто може навчити чого-небудь своїх сучасників, хто краще бачить навколо і більше бачить попереду. Я завжди згоден думати, що я усе-таки такий». І він мав рацію, адже своїм прекрасним оповіданням він вчив читачів розуміти, любити і шанувати людей, бачити в них прекрасне в навколишньому світі, бути безпосередніми і людяними. Нарешті, він вчив мріяти і вірити в диво, вчив сподіватися і не втрачати надію, що світ стане гуманнішим, прекраснішим, досконалішим, а головне — добрішим.
І хоч час дитинства дуже швидкоплинний, проте у подальшому житті саме він стає нам духовною опорою. І я ще раз переконалася у цьому, з задоволенням читаючи оповідання Г. Уеллса «Чарівна крамниця».
Я дочитала останню сторінку, згорнула книжку, але я впевнена, що на цьому моє знайомство з письменником не закінчиться. Я хочу і буду відкривати світ пригод і фантастики в інших творах Г. Уеллса, адже зустріч з одним з найулюбленіших моїх письменників для мене завжди — свято і радість.
Объяснение:
Митраша
В рассказе «Кладовая солнца» герой, который чуть не погиб из – за своей торопливости. Это маленький мальчик, брат Насти. Рано оставшись без родителей, дети сами ведут хозяйство. Митраша своей сестре, он многое знает и умеет, научившись у отца. Он делает деревянную утварь, пользующуюся большим спросом у соседей, справляет всю мужскую работу по дому. Очень любит свою сестру, они живут дружно, во всем друг дружке. Пойдя не той тропой, Митраша провалился в болото, его собака Травка
Настя
На два года старше Митраши. Умная, хозяйственная девочка, на которой лежит вся женская работа. Она ухаживает за скотиной, доит и прогоняет в стадо корову, управляется по дому. Осиротевших детей сплотило общее горе, и дети стараются во всем быть опорой друг другу, сообща они делают и домашнюю работу, и участвуют в общественных делах. Когда дети пошли за клюквой, в пути повздорили, и пошли разными дорогами. Насте попалась большая поляна с клюквой, и она позабыла о Митраше. Нашла его, когда услышала выстрел.
Заставляет задуматься о ценностях жизни, что деньги не главное, главное что бы родные были живы и счастливы.